Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №05 Сторінка 7

Перець 1983 №05 Сторінка 7. ПОДІБНІСТЬ Марія полюбила фізкультуру. Обручик вертить, каже: Для краси. Ти, чоловіче, глянь, яка фігура! А талія зробилась, як в оси. Той посміхнувся і сказав байдуже, Вминаючи сніданок за столом: Щоб талією схожа, то й не дуже, З осою більше схожа ти жалом. Анатолій ГОРБІВНЕНКО. м. Сміла Черкаської обл. якого намальована означає, сумчанину А знаєте, я категорично проти виразу «марнувати час». Коли людина не обтяжена жодною справою, це буває навіть корисно. Вельми цікаві думки, між іншим, виникають у голові, вільній від буденних клопотів. Приміром, стою одного разу на автобусній зупинці, що біля Сумського колгоспного ринку. П’ять хвилин стою, десять, ось уже півгодини нацокало, а дістатися до автовокзалу все нічим. Отже, знічев'я спостерігаю і розмірковую. Хоча б над таким: якою магічною буває сила чисел! Ось проїздить мимо автобус, на «візитній картці» дев'ятка. Що це пояснювати не треба: маршрут «Колгоспний ринок Басівський санаторій». Але в даному випадку автобус рухається в протилежний бік і саме в той, куди спрямовані прагнення десятків сердець, в унісон із котрими б'ється й моє. Тим паче, що автовокзал є однією з установ, до яких спізнюватися аж ніяк не бажано. Та водієві ці аргументи, образно кажучи, до лампочки. Він гордо минає натовп, несучи в очах таку порожнечу, як і за спиною. Наскрізь просвічуються й салони «сімки», «тринадцятий», «сімнадцятий», що пролітають у тому ж напрямі... Нарешті о, радість! від Червоної площі спускається «Ікарус» з добре НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА видним здалеку номером 19: маршрут «Аеропорт автовокзал». Але переможне «ура» готових до штурму пасажирів застряє в горлі. На табличці, прикліпленій до вітрового скла, написано: «За замовленням», і цей автобус гуркоче вслід за іншими. Хоч я не телепат, але певен, що в ті хвилини не лише в моїй голові роїлись такі запитання. Чи на Сумському авто-підприємстві 18021 хто-небудь коли-небудь підраховував, скільки їхніх водіїв щодня отак ганяє порожняком до гаража, заправних станцій або до тещі на млинці? І скільки державного бензину й часу пасажирів можна б зекономити при попутному завантаженні усіх цих автобусів? І наскільки б таким чином зменшилась транспортна проблема на деяких маршрутах, а значить і по місту в цілому? З цими запитаннями я по черзі звернувся до начальника автопідпри-ємства Б. К. Бараненка і його заступника по експлуатації М. М. Кіптенка. Та замість конкретних відповідей одержав туманні роз'яснення. І що характерно діаметрально протилежні. Борис Кузьмич нарікає на упертість водіїв, які попри всі виховні зусилля адміністрації ніяк не подолають імунітету проти «чужих» пасажирів. Навпаки, Микола Миколайович грудьми стає на захист підлеглих. Мовляв, їх тримає в лещатах основний графік, від якого ні туди, ні сюди. А мені здається, річ зовсім в іншому. Просто ці керівні товариші дуже зайняті люди. Ніколи їм вгору глянути, не те що сушити голову над поліпшенням транспортного обслуговування сумчан чи шляхами економії пального. А якби самі постояли десь у черзі на зупинці дивись, і осінило б! Г. ЄЛИШЕВИЧ. Мал. В. ГОНЧАРОВА Через таких негідників і риби стає все менше й менше. «« Чи знаєте ви, як інколи важко буває стримувати свої дрібновласницькі інстинкти (особливо, коли можна їх вдовольнити без найменших перешкод)? Якщо ні, то попитайте заступника керуючого Миколаївським райоб’єднанням по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства І. Г. Кириенка, який не зміг утриматися від спокуси і, використовуючи своє службове…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"