ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №22 Сторінка 7

(Вінегрет із Перцем, Телеграфне Агентство Перця)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 22 / Сторінка № 7

Перець 1983 №22 Сторінка 7 - Вінегрет із Перцем, Телеграфне Агентство Перця. Коли стикаються два автомобілі, про них кажуть: «Оце поцілувалися!» Недавно мені довелося переконатися, що кораблі також «цілуються». «Ангара» так міцно почоломкалася з «Дніпром», що з нього, бідолахи, аж нутрощі повискакували... «Ніжин» від поцілунку «Ворошиловграда» зостався без одного борту... А «Ворошиловград» догори дном перевернувся... «Армавір» міцно «цілує» баржу, і та опускається на дно... «Дрогобич» цілується з «СТ-34», і обох охоплює полум'я (справжнє, а не полум’я кохання)... «СТ-34», «цілуючись» зі своїм ближнім, перекидається. А «Сухона», поцілувавши «бика» залізничного мосту, потонула... Де це таке робиться? На славному Дніпрі-Славутичі, біля Запоріжжя й Каховки. На Запорізькому річковому вокзалі висять два стенди. Один із них, з написом: «Майстри безаварійного плавання» зовсім голий (нема на ньому ні фото, ні прізвищ таких майстрів). Другий з написом «Аварійники». На ньому наліплені фотографії залишків кількох десятків кораблів, загиблих від надто палких «поцілунків»... І жодної фотографії або прізвища «аварійників», тобто винуватців загибелі тих кораблів, на стенді немає. Тож, мабуть, слід розуміти, що «аварійники» це не люди, не капітани чи боцмани, а самі оті кораблі, рештки яких красуються на фото... Ні, це не зовсім так, заперечує Іван Васильович Варецький, начальник Запорізької лінійної інспекції пароплавства, за наказом якого оті стенди встановлено. Винуватці є, але їх... багато. Для них стенда мало. І він поклав переді мною товстелезну книгу, в якій інспекцією ведеться реєстрація корабельних аварій, почав називати одне за одним прізвища, наводити свіжі факти... Головним винуватцем усіх бід Іван Васильович справедливо вважає «зеленого змія», який частенько заглядає до запорізьких кораблеводів і виводить їх із Репін» та ще кілька десятків уже названих і неназва-них суден жертв «зеленого змія». Значна частина цих плавучих засобів у свій час належала Запорізькому річковому порту, де начальником Віктор Васильович Садовенко, та Миколаївському річковому порту, яким керує Володимир Микитович Ребров, а незначна Київському інституту рибного господарства. І як тільки оті плавучі засоби плавати переставали, їхні господарі негайно списували їх з балансу і кінці у воду. Ось так і залишаються у воді десятки нікому не потрібних металевих уламків. Місцеві побутовики якось спробували використати знівечений безгоспний «Магадан» як місце для проведення весіль. Але ніхто з молодих запорожців не наважився справляти своє весілля на «мертвому» кораблі. Так і ржавіють на запорізьких берегах тисячі тонн цінного безгоспного металобрухту. А чи так воно повинно бути? Ні, так воно бути не повинно! твердо мовив на це Андрій Іванович Скиданенко заступник директора Запорізького судноремонтного-судно-будівного заводу і ознайомив мене з постановою колегії Головного управління річкового флоту при Раді Міністрів УРСР від 27 січня 1982 року «Про заходи по підняттю, відновленню або ліквідації за-тонулих суден». У цьому авторитетному документі, як і в таких же раніше виданих, сказано, що пошкоджені і затонулі плавзасоби повинні негайно витягуватися з води, відновлюватись або різатись на куски і здаватися до «Вторчормету». Сказано також, і хто це повинен робити: власники тих засобів і згаданий завод. Але ні власники, ні завод нічого з колишніми суднами не роблять і робити не збираються. Чому? Андрій Іванович мовчки кладе мені на стіл купу паперів. То листування заводу з Головним управлінням та колишніми власниками «мертвих» кораблів. Листування вельми нагадує дитячу гру в кота-мишки... ладу. Нещодавно, наприклад, той змій, забравшись на пасажирський корабель «ПТ-139», звалив з ніг капітана-дублера Троценка і всіх його помічників, а порожнє місце на капітанському містку зайняв... пасажир, який мав для цього вагому підставу: його дід у свій час плавав юнгою на шхуні... Ось-ось мала статися катастрофа, та інші пасажи- ри її не допустили... А через деякий час на той же корабель знову завітав вищеозначений змій і повалив капітана корабля Новицького... Зробивши своє паскудне діло, перелетів на корабель «Карпенко-Карий» і там…

Вінегрет із Перцем Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"