Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №16 Сторінка 7

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 16 / Сторінка № 7
Перець 1983 №16 Сторінка 7 - Гуморески. п Друге покликання Відомий композитор, народний артист республіки, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Олександр Білаш широко знаний як автор пісень «Два кольори», «Ясени», «Сніг на зеленому листі» та ін. Але в О. Білаша є ще одне покликання поезія. Він автор віршованих збірок «Мелодія» і «Криниця», де, окрім лірики, вміщено сатиричні та гумористичні твори. Подаємо кілька сатиричних віршів, що мають ввійти до його нової збірки. БУКЕТ «ІСТОРИЧНИЙ» «Історія цього нам не простить...» «Історія цього нам не пробачить...» Ще трохи, і оратор закипить, Хвилина ще, і він уже заплаче. ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ НАТХНЕННЯ Ходить кіт по клавішах роялю, М'яко подушками лап стає, Витиска мелодію, що жалю І душі, і серцю завдає. Занімів здивований маестро І притьма накинувсь на папір. Записав почуте в темпі Ргез о* Й вже кота... не випуска надвір. Муз. Дуже швидкий темп. Отак бува людину понесе Осліпне від пихи і вже не бачить,-Чим дужче він історію трясе. Тим менше сам для неї значить. ЗАПАСЛИВИЙ . власну ДУ**КТ' чималу СУ****' НЕ ДО того Співак Коли в Лав'*. пиг*врн. ГОСТРОПЛЕЧИЙ На конференціях чи зборах, На з'їзді, пленумі, декаді. Очей не зводив з фотокора І позував, як на естраді. Таке було у нього хобі Пролізти в перший ряд і сісти А як ніхто не дасть по лобі. То й далі, до трибуни лізти... Така собі проста натура З сором'язливими очима. Непоказна в миру фігура Зате... із гострими плечима. невдоволення Мал В. ГЛИВЕНКА Не переживайте: думаю, що ваш жених до весілля доживе. Не знаю, як у кого, а в мене саме слово «банк» викликає глибоку повагу, що межує з душевним тріпотінням. Не кажучи вже безпосередньо про установи, що носять цю назву. Недаремно ж, мабуть, коли хочуть когось переконати в повному ажурі, то кажуть, що у нас, мовляв, усе як у банку. На що вже, здавалося б, солідне слово «ревізор» (декого воно навіть сну позбавляє), а все-таки не те. Бо банк це вам і ревізор, і контролер, і... Коротше кажучи, в моїй уяві поняття «банк» асоціювалося з еталоном чіткості й непідкупності, який можна було б виставляти у палаті мір та вагів. А тому, коли мені розповіли, що в Голованівсько-му відділенні Держбанку (Кіровоградська область) звила собі кубельце невеличка, але тепла компанія ласих до державного карбованця, і що ця компанія упродовж кількох років натоптувала собі кишені готівкою за допомогою методів, настільки примітивних, що ними давно не користуються, аби не погоріти, навіть далекі від фінансових тонкощів хапуги, я не повірив. Не в те не повірив, що такої компанії не могло виникнути: у сім’ї, як кажуть, не без виродка. Якось не вкладалося в голові, що в банку, де існує подвійний і потрійний контроль, можуть укорінитися і навіть пишно прорости фінансові махінації. Та факти річ уперта. Тим паче, що вони являють собою детальні сповіді головного бухгалтера Голо-ванівського відділення Держбанку М. О. Середи, її заступниці Т. П. Калиновської, старшого економіста Л. С. Прокопенко про те, коли, скільки і в який спосіб вони поцупили в держави. Ясно, що відвертість їхня не була викликана щирим і добровільним каяттям, але це, на мою думку, питання другорядне. Важливіше інше: спробувати дослідити, яким вітром занесло в стіни відділення насіння наживи і завдяки яким агротехнічним заходам воно змогло прорости. Офіційної відповіді на ці запитання поки що нема. Є суха констатація факту, що така-то й та-ка-то змовилася з такою-то й та-кою-то, робила те-то й те-то, привласнила таку-то й таку-то суму і одержала за це стільки-то й стільки-то. А я, наприклад, ніяк не можу збагнути однієї психологічної, як на мене, речі. Як, усе-таки, зав’язуються подібні знайомства серед незнайомих раніше людей. Знаю, звичайно, що кажуть, ніби рибак рибака бачить здалека. Недавно читав, приміром, що одна вівчарка знайшла свого господаря, подолавши шлях у кілька тисяч кілометрів. Але ж то собака. У неї нюх дай, боже, кожному. А от ви скажіть, яким відчуттям шостим чи сьомим головбух Го-лованівського відділення Улянівсь-кої міжрайонної контори «За-готскотвідгодівля* В. К. Чорнобай допетрав, що він і його колега з відділення Держбанку, уже згадувана нами Майя Олександрівна БАНКУ Середа одного поля ягоди? Це ж вам не те, що підсісти в автобусі до незнайомої молодички, відрекомендуватися «Мене звати Володимиром Карповичем», випитати її ім’я та по…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"