Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №20 Сторінка 11

(Літературні пародії)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 20 / Сторінка № 11
Перець 1983 №20 Сторінка 11 - Літературні пародії. ітературні пародії Олесь ЖОЛДАК. КОМАРІАДА Ой що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився... З народної пісні. Микола ВІНГРАНОВСЬКИИ Стонадцять діб на верховітті дуба Держався без питва і без їдла. Стонадцять мук йогенька-енька люба Літавцю-комаренку завдала... Замурзана, хітлива і ваблива, Із ним ніколи в любощах була. І він у самотині гордівливо Погинув став на дубі дубала! Нема його! Вже більше не воскресне, Хай опочиє, царство йму небесне! Без нього ним співаю комара... Восплач, мій плач і думо сумовита, А ти зійди і здзизни геть зо світа, Забрьоханко і дрипавко стара! Світлана ЙОВЕНКО «Ох, найдорожчий мій, ох ти, дзижчала, Ти незнайомий і знайомий мій...» А попри все в стоквапності своїй На інших бровенятами моргала. З очима лані, іншого дурила, Не бракло їй на пестощі причин. Не стерпів ти: «Із мене доста кпин!», І навсібіч простер у небо крила. Та попри цілував її очима, У подумках із нею був на «ти», Вона ж гуляла з іншим, невловима Комарику, допоки самоти Як ніде мешкать і нема любові, Хоч трохи поживи в моєму слові!. Віталій КОРОТИЧ Він мав на неї шлюбний розрахунок. Жагу чаїла зболена душа, Щоб здійснити із нею поцілунок І парубоцтву дати від коша. О, як йому щодня в голодний шлунок їстівна не трапляла рідина! Які великі ратиці в дарунок Йому на лоба ставила вона!.. ЗРАЗОК ЛІТЕРАТУРНОГО НАРИСУ, Нещодавно доля закинула мене у рідне село. Упродовж останніх тридцяти років безустанно мріяв я знову побувати там, де минуло моє босоноге дитинство, де я пас, як зараз пам'ятаю, отару курей на далекій леваді, та все якось не випадало: то ремонтував квартиру, то зводив гараж, а то обмірковував у Будинку творчості проект своєї дачі на Чорториї... І от збулося! їду! Геть усі інші справи! Тим паче, що Літфонд люб'язно допоміг мені певною сумою грошей (бо ж ти, любий мій читачу, можливо, знаєш, у що обходиться спорудження дачі, не кажучи вже про гараж), а бюро пропаганди нашої письменницької організації не менш люб'язно виписало мені путівку на платні виступи перед земляками. У дорогу, славний друже, у далеку й буремну путь! Так подумки мовив я сам до себе й, відбивши у сільраду телеграму (її люб'язно оплатило бюро пропаганди): мовляв, готуйтеся, до вас їде відомий письменник-есеїст, ваш земляк Семен Півторак, відбув у своє минуле і своє майбутнє... Спершу поїздом, аж три години. Затим сорок хвилин автобусом, відтак десять хвилин пішки, і ось воно переді мною, моє рідне, моє миле, моє омріяне, моє кохане, моє сю-сю-сюсеньке село, де минуло моє…
 Літературні пародії

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"