Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №13 Сторінка 2

Перець 1983 №13 Сторінка 2. Мал. В. ГОНЧАРОВА НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА такої економіки. свиню. Мало того, що вони відмовилися порушувати екологічну рівновагу навіть у масштабі колгоспу, так ще й гинути почали. На знак протесту проти відсутності якісного сіна, нестачі концкормів, нікудишнього догляду. Десятками тисяч. Коротше кажучи, на сьогоднішній день у фермських приміщеннях животіє тисяч сім кролів. З грандіозного наміру вилупилася булька. Вартістю в півтора мільйона. Кроляча драма іще тільки розгоралася, коли в області подумали і вирішили, що було б непогано, якби кожен трудящий мав не лише дієтичне м'ясо до столу і дешеве хутро на шапку для роботи, але й розкішне хутро для жіночих комірів та головних уборів. І ось уже цьому ж таки колгоспові імені Петровського облуправління сільського господарства виділяє ліміт на будівельно-монтажні роботи в розмірі понад два з половиною мільйона карбованців. Господарству надається довгострокова позичка на три з гаком мільйони, і за проектом Кіровоградського ріліалу госпбуд», затвердженого інституту «Укркол- облвиконкомом, у 1977 році розпочинається спорудження норкової ферми такого ж масштабу себто на сто тисяч норок. Зачувши поживу, в колгосп злітаються нові зграї шабашників. Не буду переповідати всіх перипетій будівництва. Скажу лише, що на сьогоднішній день воно ще не закінчене, хоч перевитрати проти кошторисної вартості перевищують пів-мільйона карбованців. Щоб довести об’єкт до ладу, потрібен іще принаймні мільйончик. Його, можливо, і підкинуть, рерму закінчать, але норка виявилася іще невдячнішою тварюкою, ніж кріль. Норок завезли в господарство, не чекаючи закінчення будівництва ферми. У кількості 1400 штук. Надали, так би мовити, можливість акліматизуватися. З акліматизацією нічого не Ось яскравий приклад У 1974 році в колгоспі імені Петровського Устинівського району на Кіровоградщині було вирішено побудувати кролеферму. Не якийсь там кролятник на кількасот голів, а справжню фабрику дієтичного м’яса кошторисною вартістю півтора мільйона карбованців з гачечком. Ста тисячам кролів гарантувалися райські умови аж до того моменту, поки не настане пора відправляти їх на стіл трудящих. Щоправда, самого голову колгоспу М. І. До-бровольського ніхто особливо не питав, чи лежить у нього душа до кролятини і чи витримає господарство таку ношу. Питання обмізковувалося на обласному рівні, а там товариші, очевидно, вважали, що їм видніше і досить прийняти рішення, виділити кошти, відзвітувати, буцімто область впевнено крокує по шляху спеціалізації і концентрації, а вже кролі не підведуть. Не виключено також, що на думку про фабрику кролятини товаришів наштовхнув приклад далекої Австралії, куди цю тварину завезли випадково і де вона у природних умовах, без ніякісінького догляду, блискавично розмножилася, ставши справжнісіньким лихом для сільськогосподарських угідь. Як би там не було, а спорудження кролеферми почалося. Руками шабашників, оскільки кожна пара…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"