ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №01 Сторінка 13

(Страшне перо не в гусака, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 01 / Сторінка № 13

Перець 1983 №01 Сторінка 13 - Страшне перо не в гусака, Гуморески. м. Ялта. УЕвгума?.. «Районним вузол зв'язку ПОВІДОМЛЯЄ про те, ідо скарга, надіслана до редакції про технічну несправність абонустановки по вулиці Лісовій, дійсно була у несправному стані. Із-за відсутності запасних частин відремонтувати її в даний час неможливо». «Адміністрації нашого заводу добре відомо про те, що в цехах трапляються непланові поломки станків, а тому ми докладаємо всіх зусиль, аби ця робота велася планово, з урахуванням технічних можливрстей нашого підприємства». ЗООАФОРИЗМИ ф Персональний акваріум для Золотої рибки. ф Архар той же Баран, тільки вище забрався. ф Гарна русалонька, та кров риб’яча. Ф Гачок на пенсії: «Пам’ятаю, і Плотвичку, і самого Минька!» бувало, підсікав Микола ПОЛОТАИ. ГУМОРЕСКА Що не кажіть, а щось воно в природі є. Якась сила дивиться за нами. І якщо їй хто не вгодить насилає на нього мару. Оце й зі мною таке стряслося, що бодай і не розказувати. Ще після обіду був при повному здравії. При настрої. Підписав акт про здачу нового будинку. Гарно поспівали в ресторані. А ввечері я щось тій силі не вгодив. Наче мішком мене, окаянна, накрила. І вийшло, що я це вже не я, а ніби лантух із половою. А в голові моїй повно дубової тирси. Давай я тією тирсою розмірковува- Ага, значить, те, що я виконроб, це точно. Те, що звати мене Сергієм Квочкою, теж пам'ятаю. А те, що зі мною робиться, ніяк не второпаю. Ніби опинився я в якійсь новій квартирі. Стою, чухмарю з такого дива лоба, а тут і мара прямо із стіни випливла. Оце тобі, Сергію, нове житло, пояснює. У моїй голові хоч і тирса, але докумекав: щось воно не теє... В мене ж квартира, мов лялечка. Навіщо мені ще одна. Дякую, кажу, за сердечну увагу, але вона мені не потрібна. Виділіть комусь іншому. Так і зробимо, продовжує мара. Але спочатку ти в ній поживеш. Це ж як? дивуюся. Новинку таку в тресті придумано: хто споруджує квартиру, той і повинен пожити в ній рік випробного строку, пояснює мара. Колись же інженери ставали під збудованими ними мостами. Отут мені запахло димом. Не інакше, як почала тліти в голові тирса. Хіба ж не загориться?! Ми ж до Нового року поспішали одержати премію і стулили будинок сяк-так. Оце влип у халепу! Яка новинка?! обурююсь. Мені й без неї живеться добре! Навіщо вона мені? А мара й вусом не веде. І жіночку твою та діток поселю на підпряжку, продовжує. Щоб у гурті веселіше було. Не ’дстиг я й оком…

Страшне перо не в гусака Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"