ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №01 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1983 / № 01 / Сторінка № 5

Перець 1983 №01 Сторінка 5. Громадяни судді І Сьогодні ви судите п'ятьох так званих свинокрадів, яким інкримінується привласнення 67 поросят. Не заперечую, факт місце мав. Але перед тим, як ви винесете свій об'єктивний і справедливий вирок, дозвольте дещо пояснити. Почну з того випадку, коли Василь Шкапа й Михайло Гара вночі поїхали мотоциклом у село Скибенці. Сумніваюся, щоб вони спочатку думали про якісь там поросята просто, мабуть, гайнули прогулятися, подихати свіжим повітрям. І от, проїжджаючи повз свинарники колгоспу імені Петровсь-кого, побачили поламану огорожу... Ну, скажіть, звідки їм було знати, що на свинарниках, замість належних трьох сторожів, голова колгоспу Микола Мефодійович Ободзинський дав команду тримати тільки одного вісімдесятирічного діда Івана, що там хоч і півсотні поросят бери й ніхто не похопиться. Одне слово, взяли Шкапа й Гара в коляску двох пацьок і махнули в Тетіїв, а потім повернулися й ще парочку прихопили... Зважте, громадяни судді, що більше тієї ночі і взагалі на ту свиноферму вони не приїздили. Хоча й могли приїжджати, могли безборонно брати. Чи не свідчить це на користь Шкапи й Гари? І чи не є це свідченням безгосподарності в колгоспі імені Пет-ровського, де, на мій погляд, створюють ідеальні умови для викрадення поросят? Тепер з приводу того, як Василь Шкапа, Анатолій Стадник і Марія Шляхтиченко брали поросят на Чере-пинському свинокомплексі Тетіївсько-го міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини й свинини. Що брали, то брали. Не заперечую. Через дірку в огорожі пролазили. Спершу їздили мотоциклом Гари (точніше, його брата, й зазначу: Гара сам уже не їздив, а тільки «організовував» того мотоцикла та іноді допомагав продавати поросят), а потім, коли триколісний кінь «ИЖ, Планета-3» поламався, знайшли інший транспорт. Та про транспорт скажу пізніше, а зараз, знову ж таки, про дірки СВИНОКРАДСЬКА ІСТОРІЯ (Із промови громадського захисника Пилипа Демагогенка) в огорожі свинокомплексу, про сторо-ї жів-роззяв та інше. Ну, скажіть, де це видано, де це чувано: ліхтарі біля свинарників не горять, дірок в огорожах не латають, сторожі сплять, (. близько року систематично зникають і поросята, і ніхто ні кує, ні меле, ніхто не помічає цього; мало того, у всіх звітах керуючий Черепинським відділком Анатолій Петрович Журавель подає «справну цифру», що, мовляв, жодне поросяточко у нас не пропало і не пропаде. їй-право, то ще добре, що їх тільки шістдесят три узяли, могли б же й більше, нехай товариш Журавель іще подякує Шкапі та його колегам за скромні апетити... Але я хотів про транспорт. Коли поламався мотоцикл, то до цієї справи і з ентузіазмом приєдналася Галина Возна й перевозила поросят у багажнику своїх зелених «Жигулів»... Тепер давайте поглянемо, хто ж така Возна Галина Кирилівна? Скажу. Тонка й чутлива натура, жінка м’якої душі. їй органічно протипоказаний поросячий писк, у неї, можна сказати, алергія на нього. Коли Шкапа, Стадник і Шляхти-і ченко лізли з мішками під пахвою у дірку, вона сиділа в машині й чекала на них. Я наведу ще й такий красномовний факт. Одного разу вони продавали на околиці Тетієва поросят. Троє…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"