Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1983 №18 Сторінка 2

(Казки)
Журнал Перець 1983 №18 Сторінка 2 - Казки. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Гей, роззяво! Цукор сиплеться! Жив старий зі своєю старою біля самого синього моря. Потім вони переїхали в Яготин до дочки. Дід ловив неводом рибу, а баба раніше куделила пряжу, а тепер на пенсії. Якось закинув дід невід у озеро Супій. Витяг він однісіньку рибку не просту рибку, а золоту. Ну, гадає дідусь, не буду дурнем і бабі нічого не скажу. А от сам чого захочу, того і попрошу. Хотів дід попросити молоду жінку. Та не встиг він подумки сформулювати прохання, як рибка почала людським голосом промовляти: Ну, чого стоїш, старе луб'я, роззявивши рота? Кажи вже, навіщо мене витяг з води! І тут таке слівце рибка сказала, що в діда аж у носі закрутило. Налякався старий. Тридцять літ і три роки рибалив він і не чув, щоб отаке рибка говорила. Уклонився дід: Змилуйся, матінко-рибко, зроби так, щоб мав я щодня добрий улов. Відказала рибка золотая: А де в чорта лисого набрати тобі тієї риби? Он цукрозаводи повитруювали всю до мальків. Схопила рибка дідів невід і кинула у воду. Вітри сердито забушували і покотили розгнівані хвилі разом з неводом. А рибка промовляла: Іди, старий, та борися з губителями природи. А коли у водоймах збільшиться риби тоді і невід віддам. Дід відразу пішов на Яготинський цукрозавод. Біля контори побачив робітника, який сидів на лаві і читав газету. Сів дідусь поруч, хвилинку помовчав, потім кашлянув і каже: Ви, бачу, чоловік грамотний. Скажіть, чи можна зробити так, щоб цукрозаводи не труїли рибу? Робітник посміхнувся: Ви, діду, відстали від життя. Цю проблему вже вирішено. І повів діда до дивовижної споруди, яка нагадувала і формою, і розмірами Володимирський собор у Києві. Тут дідусь дізнався, що це не церква, а вертикальний відстійник найновішої конструкції. Винайшли його завідуючий лабораторією Київського науково-дослідного інституту цукрової промисловості О. П. Пархомець та співробітник цього інституту Ю. В. Раскін. От коли всі цукрозаводи озброяться такими відстійниками, пояснив робітник, тоді житиме риба, як у раю. А чого ж цей, експериментальний, не діє? поцікавився дід. Не вистачає однієї машинерії. Та я її дістану з-під води! Ет, тут потрібно діставати не з-під води, а з-під землі. Може, вугільний комбайн?.. Не комбайн, а центрифуга, з допомогою якої осушують вугілля на мокрих шахтах. Пархомець та Раскін хочуть пристосувати цю машину для відділення води від піску. Дістану! вигукнув дід. Нічого не вийде. Центрифуга гостродефі- цитне обладнання. Тільки дві такі машини на рік виготовляє промисловість. Все одно дістану! стояв на своєму дід і бігом кинувся до озера. Потемніла вода в Супої. Стогнуть хвилі, оббриз- СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД куючи діда з ніг до голови. Покликав дід золоту рибку, уклонився їй та й почав розповідати. Так і так, мовляв, добре діло робиться будується відстійник найновішої конструкції, але не вистачає центрифуги. І просить дід: Зроби, рибко, так, щоб одна…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"