Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1983 №06 Сторінка 9

(Гуморески, Народні усмішки)
Перець 1983 №06 Сторінка 9 - Гуморески, Народні усмішки. Причепився... Першим, кого я побачив на роботі, був Костько. Він байдуже дивився у вікно. Привіт! кинув я, проходячи на своє місце. Привіт! байдуже мугикнув він, навіть не глянувши у мій бік. «Ах, ти так? ображено подумав я. Зараз я тебе заінтригую...» Я відімкнув шухляду, витяг папку з місячними рахунками... А він усе стовбичив біля вікна, затуляючи своєю широкою спиною бліде зимове світло. Наче не мав ніякої роботи. Послухай, звернувся я до нього. Сьогодні по радіо передавали... В одному селі була свійська качка. Якось вона зникла. Ну, зникла і зникла. Може, її лисиця схопила або інший хижак. Хазяйка вже й забула про неї, і раптом... качка повернулась із цілим виводком диких каченят... я не спускав погляду з Костька, чекаючи на його реакцію. Дарма! Він нічим не виявив свого подиву чи недовір'я. Тоді я почав усе спочатку, вважаючи, що Костько настільки заглибився у свої думки, що мої слова не дійшли до його свідомості. Значить, так. В одному селі жила собі жінка. Чи сама жила, чи з чоловіком, не повідомлялося. Та й не в цьому суть. А у тому, що мала вона качку. Це така водоплавна птиця, яка несе яйця, ходить перевальцем і, взагалі... А якось зникла її качка. Мов у воду впала. Ну, мало чого могло з нею трапитися! Вовк міг загризти чи беркут понести... Минув якийсь час, і раптом... я зробив паузу, щоб заінтригувати Костька. Мабуть, це мені до певної міри вдалося, бо він якось невизначено ворухнув плечима. І раптом, продовжував я, качка ота свійська повернулась і привела з собою цілий виводок диких каченят... Я замовк, і насторожену тишу, ні, не відразу, а хвилини через дві, порушило запитання, вимовлене ледь чутно, здається, самими губами: А звідки вони взялися?.. Хто?! мало не зойкнув я, і в горлі у мене враз пересохло. Ну, ті... каченята... ліниво поцікавився він. З качкою…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"