Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №09 Сторінка 11

(Гуморески, Народні усмішки)
Перець 1984 №09 Сторінка 11 - Гуморески, Народні усмішки. --------------------------ДАЛИ НЕХЛЮЯМ. Коли на прохання Перця представники Білогірського районного ко-і мітету народного контролю почали переві- ряти лист колгоспників із села Сушівці (Хмельниччина), їх поглядам відкрилася І сумна картина безгосподарного викорис-I тання автотранспорту і паливно-масти ль-! них матеріалів. Із 22 машин справними І виявилося лише одинадцять. Вантажні І автомобілі використовувалися як легкові ПЕРЦЮ! І для особистих вояжів колгоспних керівників. Значні втрати палива та мастильних матеріалів припускалися на складі. За все це, як сповістив редакції голова комітету тов. Назаров, голові колгоспу М. Миколайчуку та головному економісту В. Панасюку оголошено суворі догани, а завскладом паливно-мастильних матеріалів Н. Фе до рову з посади звільнено. ГУМОРЕСКА Жирномолочна корова темно-бурої масті з білою плямою на голові, наївшись досхочу, відгорнула вбік, як непотрібок, поживний запашний силос і перевернула висококалорійне пійло. Це помітила Катерина Шипіло, яка саме підійшла доїти вередливу корову. Лисухо! Хіба можна таке робити? Щоб тебе народний контроль оштрафував! Ніби корова як корова, а отаким свинством займаєшся. Бачу, за тобою палиця плаче. Побачив би такий розгардіяш Тиміш!.. А тут якраз і колгоспний фуражир Тиміш нагодився. Не забувай, Катерино, що в палиці два кінці. Вам обом треба дати прочухана. Розтринькувачі колгоспного добра. У стінну газету б вас... Та по колгоспному радіомовленню... На повний голос... Прямодушний фуражир не міг обминути мовчанкою факт марнотратства. Бач, Лисуха наїлася, хоч у доміно на череві вистукуй. Жирна, аж блищить, а ти, Катерино, все її начиняєш. Напхом напихаєш. Про раціон забула. А може, я хочу вивести її в рекордистки? зарум'янилась жінка. Може, я хочу наздогнати і випередити передову доярку Марію Жуму? Сам же нею ніяк не нахвалишся. . Обганяй хоч і мотоцикліста, тільки ж дбай про раціональне витрачання кормів. Вони ж не з неба падають! їх же добувають у поті чола. Тиміш витер рудуватого спітнілого чуба і пошкріб голову. Знаєш, скільки треба докласти зусиль, щоб мати міцну кормову базу? Е-е... махнула рукою доярка. Тепер не надривають пупи, як колись. Тепер прогресивні методи. Навіть спеціальний завод побудували. І все ж, як каже завідуючий фермою, корми рахунок люблять. Фуражир по-господарському підгорнув лишок корму. Затям собі, Катерино: якби кожна доярка так нехтувала кормами, як ти, то, наприклад, сіна не було б і горобцеві на гніздо, а макухи і на принаду для карася. А хіба можна так розтринькувати силос? кивнув він на розтрушений корм. Та скільки його там. Ложкою моря не вичерпаєш. Не знаю, як відносно моря,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"