Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №09 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1984 / № 09 / Сторінка № 5
Перець 1984 №09 Сторінка 5. ІЗ НОВИХ ВІРШІВ ОБРУЧ Моє село ні гір, ні круч, рівнйна, рівнина. Пусти покотиться обруч до самого Ромна. Чому до самого Ромна? Для вас це дивина? Туди дорога, як стріла, від нашого села. Так само й від роменських круч дорога вздовж ланів: пусти покотиться обруч до самих Курманів. Чому обруч? Як атрибут він, може, й застарів. Та я і це підкреслю тут із роду бондарів. Обруч же, як рідню, трима всі клепки міцно, гоже. Спаде обруч ладу нема рідня розпастись може. Обруч ослаб і то дивись: звихнулась клепка скрута! Отож попробуй, обійдись без цього атрибута! Мо’ через бочку і діжу передалося кодом, що все життя я дорожу моїм бондарським родом? Ми не якісь, казав мій дід, заблуди-при шелепки. У тих, хто забува свій рід, невистачає клепки. Душа загреби, око заздренне: чого є в тебе й немає в мене?! Ти винуватий, день дощовитий, за день безхмарний; ти винуватий, талановитий, що я бездарний... Це чорна заздрість разить ураз, заходить в щілку, у кожен паз заз! заз! заздрість! Цей чорний гість, що серце їсть. Заз упинається скалка-проноза Сказ починається просто-загроза! ЗАЗДРІСТЬ Заздросте, в тебе те саме «з», що у зміюки, яка повзе; вповзає в душу, разить ураз заз! заз! заздрість! Це чорна злість, що серце їсть. Якщо йде заздрий похмурий весь удача в когось, є успіх десь. Якщо йде заздрий і сяє весь -невдача в когось, неуспіх десь. Тоді гризота вже не гризе: вже під колоду змія повзе. Й чигає знову із того схову. А про чийсь успіх почує мову, враз виповзає, разить ураз заз! заз! заз-дрість! Цей чорний гість що серце їсть. Заз упинається скалка-проноза…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"