Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №24 Сторінка 4

Журнал Перець 1984 №24 Сторінка 4. Передноворічна ніч авральника. Як ие прикро, але для повного щастя завжди чогось не вистачає. Якоїсь крапелиночки. Не вистачало її й керівникам Сніж-нянського заводу керамзитового гравію, що на Донеччині. Власне, у далекому 1974 році, коли відгриміла мідь духового оркестру, відзвучали палкі слова на честь відкриття цього днища будівельної промисловості та було перерізано символічну стрічку на ще не існуючих заводських воротах, всі були щасливі. Подумати тільки: завод ось-ось почне давати по 200 тисяч кубічних метрів керамзиту щорічної І заводчани, як кажуть, взяли з копита вскач. Завертілися печі, загурчали екскаватори, бульдозери та трактори, видовбуючи з кар'єру сировину у вигляді сланцю, заторохкотіли спеціальні млини, дроб'ячи той сланець. Коротше, типовий завод, за абсолютно типовим проектом, з деякими, правда, досить суттєвими корективами проектантів місцевого інституту «Доидіпрошахт», пішов рішуче у наступ на спущений зверху цілком типовий план. І щастя вже було майже в кишені, коли б не сланець. Хтось, роблячи аналіз, лроляпав вухами. І клята сировина виявилась зовсім не типовою. Міцнішою за крицю, твердішою за граніт. Усі надії на виконання плану в одну мить луснули, як мильна булька. Державний план 1975 року завод сяк- так спромігся витягти на ЗО відсотків. Якщо ж іще заглибитись у ті відсотки, то й вони мають свої тонкощі. Марка того керамзитового гравію була дещо не тією, про яку всі мріяли. Гравій був важким і майже не пористим. Виходило треба негайно щось діяти. Кинулися до Міністерства будівництва підприємств важкої індустрії УРСР. Варіант тут єдиний, прорекли звідти. Треба швиденько вносити ко рективи. Для цього діла терміново були запрошені фахівці з НДІ керамзиту, що у місті Куйбишеві. Після численних аналізів, проб та експериментів науковці оголосили; Потужність заводу має бути не 200, а 134 тисячі кубічних метрів на рік! Оце вже діло! зраділи всі причетні до заводу спеціалісти. Оце вже реальний рубіж. Шуруйте, хлопці! І хлопці зашурували. У відповідь на зменшення плану вони відшукали десь надто глибоко приховані резерви і видали на-гора... аж 60 з куцим хвостиком тисяч кубометрів керамзиту. У такому ж дусі спрацювали і в наступному 1977 році. Еге! невдоволено присвиснули у міністерстві та в республіканському промисловому об'єднанні «Укрважбуд- НЕЕКОНОМНА ЕКОНОМІКА індустрія», яке очолює Григорій Ната-нович Гейман. Так діло не піде... Дебати розгорілися з новою силою. Тривати б їм і по сьогодні, якби хтось в об'єднанні, а то, може, й у міністерстві, не підкинув геніальної пропозиції: А чому це, власне, просто завод? Куди краще і солідніше звучатиме: «дослідно-експериментальний завод». У цьому тексті ховався свій, вельми суттєвий для любителів повного щастя, підтекст. Оскільки «дослідний» та ще й «експериментальний», то сам бог велів зменшити план принаймні вдвічі. І з 1981 року проектну потужність вирішено було вважати не 134,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"