Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №14 Сторінка 2

(Фрази)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1984 / № 14 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1984 №14 Сторінка 2 - Фрази. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Поздоровний лист А. С. КУРАСОВУ директорові Димитрівської брикетної фабрики та його колезі В. Г. БАРАНОВУ директорові Байдаківської брикетної фабрики, в Олександрійському районі на Кіровоградщині сущих Доземний уклін Вам, Анатолію Степановичу! Моє шануваннячко, Володимире Георгійовичу! Поспішаю якомога швидше гаряче і щиро поздоровити Вас з дуже важливою і радісною подією в житті керованих Вами брикетних фабрик. Вони, врешті-решт, таки стали учасниками перчанської постійно діючої «Виставки ширнетреба*. Обоє, на пару! Виставком давно вже збирався виявити Вам таку велику честь, але кожного разу, коли дебатувалося це питання, то одностайності досягти не вдавалося: були авторитетні голоси «за*, але булй й «проти*. Ті, що голосували «за*, переконливо доводили, що ці брикетні фабрики по випуску бракованої продукції давно вже стали рекордсменами нашої республіки і мають всі підстави посісти на виставці чільне місце,' а ті, що були «проти», висловлювались за те. щоб підождати, не поспішати з цим питанням, час, мовляв, найкращий лікар, то, може, ці фабрики поправляться і перестануть фугувати брак. Але не так сталося, як їм гадалося. Вага точне ленні листи моїх читачів, як кажуть, залізно довели правоту перших, тобто тих, що були «за». Якщо не заперечуєте, я процитую окремі місця з листа жителя с. Лебедина Шполянського району Черкаської області, учасника Великої Вітчизняної війни Івана Маркевича Демидо-ва. Іван Маркевич пише: «Продукцію олександрійських брикетних фабрик давно вже клянуть на всі заставки ті, хто мусить купувати її, щоб взимку опалювати свої житла, бо це не брикети, а знущання над людьми. Привезуть мої односельці ці брикети додому, виберуть з пилюки уцілілі шматки, а не менше як третину вантажу (потерть і порохно), обурюючись і клянучи бракоробів, викидають у канави. Недавно і я привіз такого «палива». Коли вигорнув його з кузова, то добре наковтався їдкої пилюки, бо на всьому подвір’ї висіла чорна хмара, а біла хата й білі кури почорніли. Більше ніж третину привезеного непотребу теж виніс із двору». Признаюся по правді,, що в листі тов. Демидова й мені трохи перепало. Він пише: «Я не скажу шановний Перче, що ти обминаєш своєю увагою брак і його продуцентів-бракоробів, але мені здається, що вогонь твій по них має бути сильнішим і нищівнішим. Я впевнений, що ти звернув увагу на такі слова Костянтина Усти-новича Черненка, сказані ним у промові на зустрічі з робітниками московського металургійного заводу «Серп і Молот»: «Ми по праву прославляємо героїв праці, їх знає вся країна. Але ж у безгосподарності теж є своя адреса. Час, щоб і бракороба знали в обличчя. Щоб відомо було, хто виробляє погану продукцію. І за безвідповідальність треба суворо питати». Далі автор листа пише: «Був час, коли на сторінках журналу вміщувалися фотопортрети не шаржі, не карикатури, а справжні фотографії тих, хто засмічує…
 Фрази

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"