Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №01 Сторінка 8

(Вінегрет із Перцем)
Перець 1984 №01 Сторінка 8 - Вінегрет із Перцем. г ии 1 І Л * і IV Мал. А БОРДУНІСА Без слів. к З І У ? ІЛШШл ' її КИЖІІшвіЬ* ’і І ІЖ 1. УКАЗ Мал. М. КАПУСТИ (м. Донецьк) Нове у захисті. хлопці- А Мал. Т. ЮНАКА ДРАЙТЕ ЩО-ИЕБУДЬ для ДУШІ! Мал. Ю. ПОПАДЮКА (м. Черкаси) 4 Як це тобі вдалося надрукуватися! А я взяв псевдонім Лева! Мал. М. ПИШНОГО (м. Тернопіл Що виграли! Знову холодильник! ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє, А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тілько сплюне Та й до другої крамниці. Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить З мазницею сміло: ГОСПОДАР ХАТИ Мужик лиха наробив, А жінки боявся, Сюди-туди по кутках Та й під піл сховався. Та лопатою під піл: «А вилізай, враже!» А той далі у куток Та й до неї каже: «Геть, погана сатано? Геть, бісова мати! Тепер мене не займай, Я господар хати!» о мивпниш им т ЛИСТ До 150-річчя від дня народження 1 ДОБРА НАТУРА ЦИГАН З КОНЕМ їде козак дорогою, Дівку надибає; Вийняв папір з-за пазухи Та й її читає: 'т рп їден дідич мав у школах Кохану дитину, Ото раз до неї й пише: «Милий ти мій сину? Як ти здоров А як добре вчишся, То не візьме тебе дідько, Про то не журися. слава богу. Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Посилає на горіхи Тобі золотого. А я тобі посилаю Старі ногавиці, Зроби собі жупанину, З рештків рукавиці. Та учися, милий сину. Добре та багато, Бо ти дурнем зостанешся, твоїм татом?» А я «Добридень вам, добрі люди!» Та й зачав питати, Чи нема у них принаймні Дьогтю де продати. купці кажуть «Нема, нема! Та й, шельми, сміються: Тут не дьоготь тілько дурні Одні продаються!» А чумак їм: «То, нівроку ж. Добре торгувалось, Щойно два вас таких гарних На продаж осталось». і, Й І шиннииинвшимняашннин «І прочая, і прочая... По сему указу Козак должен кожну дівку Цілувать по разу?» Вивіз циган на ярмарок Коня продавати... Посходились ярмаркові, Стали оглядати... «Що конина, то конина! А щоб язик мала, То вона б вам, добрі люди, Всю правду сказала!» «Чуєш, дівко, що в указі?» «Та чую, козаче», І вже ж рада-то, псяюха. Аж мало не скаче? Грає скрипка, грає кобза І бандура грає; Мужик літом у кожусі Гопки витинає. Оглядають, кінь, як сокіл, І ганчі не має! А сам циган кругом ходить Та все примовляє: Купив якийсь ту конину, Дома оглядає... Коли глянув, вона справді Язика не має... «А приглянься-но. До того указу: Чи нема…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"