Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №06 Сторінка 13

(Друже Перче)
Перець 1984 №06 Сторінка 13 - Друже Перче. ПАМ'ЯТІ ДРУГА Я Ми всі любили його. Боляче писати пре Сергія Герасимчука у минулому часі. Важко повірити, що наш Сергій більше ніколи не прийде до редакції, не усміхнеться своєю доброю, привітною посмішкою, не викличе дружного сміху дотепним каламбуром, не запропонує гострої, злободенної теми для чергового номера журналу. А читачі не побачать на сторінках «Перця» його веселих, майстерно виконаних малюнків на теми «Житіє святих і нечестивих», не довідаються про «Новини з життя первісної людини», не ознайомляться з «Неймовірними ситуаціями» усіма цими серіями карикатур, які з такою майстерністю і винахідливістю упродовж багатьох років малював на сторінках журналу Сергій. Доля наділила його великим талантом, і він щедро віддавав його людям. Багато зробив Сергій Герасимчук за чверть віку роботи в «Перці», і як багато він іще зміг би зробити, якби невблаганна смерть передчасно не забрала його від нас: Сергієві Герасимчуку не виповнилося й сорока п'яти років. Двадцятирічним хлопцем, іще студентом Київського училища прикладного мистецтва, прийшов він до нас у «Перець», і з того часу жоден номер журналу не вийшов без його карикатур чи малюнків. Працюючи в «Перці», Сергій закінчив Київський художній інститут, вступив до Спілки художників УРСР, став членом КПРС. Непоправної втрати зазнали ми, його друзі-одноперчани. Непоправної втрати зазнали і ви, шановні наші читачі. Непоправної втрати зазнали його учні, молоді карикатуристи «Перця», для яких Сергій Герасимчук не шкодував ні часу, ні свого щедрого таланту. Непоправної втрати зазнала українська сатирична графіка. Протягом багатьох років Сергій Іванович Герасимчук був членом редколегії журналу «Перець», секретарем первинної організації Спілки журналістів СРСР, двічі удостоювався республіканської журналістської премії «Золоте перо». Ного малюнки передруковувалися багатьма гумористичними виданнями у нашій країні і за рубежем. Сергій Герасимчук був лауреатом багатьох всесоюзних і міжнародних художніх виставок. Прощай, дорогий друже! Ми всі любили тебе. Ця любов назавжди збережеться в наших серцях, у серцях читачів «Перця». П Е Р Ч А Н И Якщо мешканець Нової Праги Кіровоградської області показуватиме тобі своє селище, то за кожною фразою буде обов’язково зітхати і сумно повторювати: «От раніше було!» І справді, раніше водопостачання було нормальне, майже всі вулиці освітлювалися, парк культури і відпочинку був доглянутий, а Будинок культури працював. А тепер... Вода буває з великими перебоями. Лише на центральній вулиці ввечері світять ліхтарі, а на інших де-не-де лампочку побачиш. Парк занедбаний. Будинок культури в аварійному стані. Вже багато років стоять недобудовані магазин «Кулінарія», молочний магазин, ресторан на 150 місць. Колись у ці споруди вклали чимало грошей. Будівельники їх уже майже закінчували, та раптом, наче по команді, усі здиміли... Бо раніше, Нещодавно, на день свого народження, одержала я телеграму, частину тексту якої цитую дослівно: «ПОЗДРАВЛЯЕМ ДНЕМ ВАРЕНИ КОВ . » мені Телеграму було вручено 55-го відділен- Дозволь розповісти тобі щось схоже на анекдот. Розмовляють якось…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"