ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №15 Сторінка 9

(Гуморески, Афоризми)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1984 / № 15 / Сторінка № 9

Перець 1984 №15 Сторінка 9 - Гуморески, Афоризми. Директор філіалу одного науково-дослідного інституту Максим Максимович Жежеря викликав до себе свого першого заступника Петра Ларіоновича Кобзика. Сідайте, мовив Максим Максимович, показуючи на стілець біла невеличкого столика, приставленого до директорського стола, а сам полишив своє крісло і примостився навпроти, що означало: розмова буде довгою і довірливою. Вам, Петре Ларіоновичу, напевно, вже відомо, що заявив мені учора Хилюк? запитав він після невеличкої паузи. Уперше чую! категорично заперечив Коб-зик, який панічно боявся, що директор може запідозрити, ніби заступник знає більше або довідується раніше, ніж він. Що саме уперше чуєте? підозріло зиркнув на нього Жежеря. Все, Максиме Максимовичу! гаряче запевнив його Кобзик. Уперше чую також, що Хилюк міг вам щось учора заявити. Ну, ви хоч знаєте, що Хилюкові стукне через два тижні шістдесят? Знаю, обережно погодився Кобзик. Шістдесят років це... можна сказати... він зам'явся, не знаючи, куди хилить начальство. Ну, так ось, виручив його Жежеря, учора Хилюк заявив, що після шістдесяти і дня у нас не працюватиме... Та невже?! вигукнув Кобзик, але таким тоном, що важко було зрозуміти, засуджує він намір Хилюка чи схвалює. Отак і заявив, підтвердив директор. Шкода, звичайно... А таки шкода, підхопив заступник. Може, я поговорю з ним, га, Максиме Максимовичу? Навіщо? здвигнув плечима Жежеря. Хіба на Хилюкові світ клином зійшовся? Хіба ми не виростили гідної зміни? Звичайно, виростили, тут же мовив Кобзик, усим своїм виглядом демонструючи, як йому соромно за свою дурну пропозицію поговорити з Хилюком. Виростили, Максиме Максимовичу, додав він упевненіше. І не просто гідну, а найгід-нішу зміну. Ви кого маєте на увазі? запитав директор. Як кого? розгубився Кобзик. Підходящих кандидатур є багато. Треба подумати, обмізкувати... А оцей, чорнявий, з вусиками? Максим Максимович склав три пальці у пучку і поворушив ними так, як ото ворушать, коли мова йде про гроші. Ну, отой, що винайшов універсальний препарат? Ну? Чекайте, чекайте, Максиме Максимовичу, зараз пригадаю, Кобзик удав, що його мозок працює з граничним навантаженням. За... за... за... Та не на «зе» у нього прізвище, махнув рукою директор. Тоді Му-у-у-у... затягнув Кобзик. І не «му», і не «бе», і не «ме», Максим Максимович уже починав сердитися. Невже в нашому філіалі кожного дня винаходять унікальні препарати, що так важко запам'ятати прізвище автора? Напевно, Шпак, важко зітхнув Кобзик, котрому не дуже подобалися як саме прізвище, так і його власник. От-от, зрадів директор. Як він, на вашу думку, потягне замість Хилюка відділ? Може, потягне, а може, й не потягне. Як це так: потягне не потягне?.. Ви повинні добре знати кадри, підвищив голос Жежеря. Я кадри знаю добре, схаменувся Кобзик. Шпак відділ потягне. Тоді підготуйте відповідного листа в наш головний інститут і характеристику на Шпака, підвівся Максим Максимович. Та не шкодуйте добрих слів. Зрозумів! підхопився Кобзик. Та ви не АФОРИЗМИ Леонід СУХОРУКОВ. м. Київ. ф Під час втечі ахіллесова п’ята виблискує яскравіше, ніж звичайна. Як мало треба, щоб захотіти багато! ф Муки анонімника: є що написати, але нема на кого!.. ф Чи можуть щасливі спиняти мить, коли вони навіть на час не зважають? ф Спіткнувся об поріг власної скромності. ф Посилаючись на відсутність часу, відбирав його у інших... ГУМОРЕСКА хвилюйтеся, перебільшувати не доведеться, бо у Шпака таки чимало достоїнств. За годину передрукована на машинці характеристика лежала на столі у Максима Максимовича, а його перший заступник знову сидів на стільці за приставним столиком. Те-е-е-к-с, проспівав Максим Максимович, беручи в руки аркуш, подивимося, яку ми кадру висуваємо. Його очі забігали по рядках. Те-е-е-к-с! повторив директор удруге, закінчивши читати, але аркушика не поклав. А що справді цей Шпак отакий, як ви написали? Який саме? не зрозумів Кобзик. Ну, от ви пишете: «високоерудований, глибо-кообізнаний, талановитий»... А таки високоерудований, підтвердив Кобзик, і глибокообізнаний. Шпак знає три мови, передплачує масу періодики... Ну, щодо періодики, ми теж задніх не пасемо, невдоволено зупинив його Жежеря. Так що, вважаю, варто скромніший епітет вжити... Просто «ерудований і обізнаний»? запитально глянув на шефа Кобзик. Це майже одне і те ж, заперечливо хитнув головою Максим Максимович. Треба ще скромніше. Скажімо, «грамотний спеціаліст». І ніякої талановитості. Нас же можуть запитати, чому це таланти на другорядних ролях тримаємо. Отже, вирішено: напишемо «грамотний спеціаліст». Скромно, зі смаком і дипломатично. З…

Гуморески Афоризми

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"