ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №15 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1984 / № 15 / Сторінка № 5

Перець 1984 №15 Сторінка 5. Буває, наділить природа людину гіпнотичними якостями, а вона про це навіть не підозрює. Як кажуть, сном-духом про це не відає. Не відає аж доки не складуться певні обставини. Трапилося таке і з Анатолієм Дмитровичем Кургузом. Жив собі чоловік, працював, і ніхто його гіпнотизером не вважав. Та одного прекрасного дня опинився він у кріслі директора Путивльського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства. І ось тут почалося. Відразу відчув чоловік, що сидить у ньому магічна сила, бо усі перед ним наче загіпнотизовані. Зайшов він, приміром, до міськвиконкому і, глянувши у вічі керівництву, мовив: У нас на підприємстві з житлом сутужно... Ой, як сутужно! То чи не могли б виділити нашим працівникам ділянку під забудову? «А гадаєте, у нас з ділянками не сутужно?» хотіли, було, відповісти міськвиконкомівці, але відповіли зовсім інакше: «Для вас, Анатолію Дмитровичу, знайдемо. Невеличку, правда, але знайдемо. Шістсот квадратних метрів усього... По вулиці Луначарського, 14... Побудуєте поки що одноквартирний будинок». І на тому спасибі! мовив Анатолій Дмитрович і пішов до начальника відділу капітального будівництва райуправління сільського господарства Григорія Дмитровича Панка. Будуватися наше підприємство вирішило. Ділянку вже виділили шість соток. Який проект зможете нам запропонувати? З одноквартирних будиночків, дістав теку Панок, ось, будь ласка, проект С-7. Кошторисна вартість будівництва вісім тисяч. Потягне ваше підприємство? Ви що насміхаєтеся наді мною? Це ж я для себе збираюся будинок будувати, а не для когось. Тим більше, що не за свої за державні гроші, а ви мені проект якогось курника пропонуєте. Хочете, щоб з мене кури сміялися? Мовляв, директор міжгосподарчого інкубаторно-птахівничого підприємства в однокімнатному будиночку живе... і так глянув Анатолій Дмитрович на товариша Панка, що той хутенько поклав перед Кургузом проект на забудову вартістю аж у 25,4 тисячі карбованців. Думаю, це вас влаштує?.. І на тому спасибі, махнув рукою Анатолій Дмитрович і подибав до начальника міжколгоспного комбінату комунального господарства М. В. Проста-кова. Ви Ланка знаєте? запитав він Михайла Васильовича. А чого ж, знаю: прекрасний чоловік! запевнив Кургуза Простаков. Я теж так гадав. А звернувся до нього по ділу і переконався, що помилився. А що таке трапилося?…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"