Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №13 Сторінка 7

(Вітаємо ювілярів)
Перець 1984 №13 Сторінка 7 - Вітаємо ювілярів. ника станції. Чого ж, справді, дивуватися, що локомотиви там їдуть не туди, ще й рейки руйнують. Та коли вже ми ненароком заговорили про неуважних залізничників, то гріх було б не згадати про дивовижу, що трапилася на станції Львів. Ще наприкінці 1981 року сюди з-за кордону потрапив транзитний вантаж чотири ящики серводвигунів, адресованих одному з київських заводів. А далі починається детектив. Серводвигуни зникли. З одного боку, були живі свідки, які на власні очі бачили на сортувальній платформі скрині з двигунами, у папці лежали документи на цей вантаж. А от самі серводвигуни загули. І злодіїв у радіусі двісті метрів жодного не було. Уявляєте, документи є, а самого вантажу нема. Це завжди якось дратує. Але невдовзі, богу дякувати, кудись зникли й документи. І на сортувальній платформі заспокоїлися. А щоб не нервували й на заводі, то їм бабахнули телеграму: серводвигуни до вас уже поїхали у вагоні № 2392248, а документи на них надішлемо поштою. Працюйте собі спокійно, сердешні. На заводі терпляче ждали. Заспокоювали себе тим, що й вагон № 2392248, можливо, повільно йде, і пошта подеколи, бува, затримується. Та коли терпець урвався, завод виставив рахунок. І лиш тоді, як Львівська залізниця за загублені двигуни змушена була заплатити 115 тисяч карбованців, на станції Львів схаменулися. До речі, це сталося вже наприкінці 1982 року... Розшуками пропажі змушені були зайнятися працівники транспортної прокуратури. І хоч нелегко знайти те, чого ніхто не брав, ніхто не крав, але слід віддати належне транспортним детективам: з їхньою допомогою таки знайшли двигуни. Де? Та не так уже й далеко. На станції Улан-Батор. У братній Монголії. Туди, встановили, його запуляв прийо-моздавальник сортувальної платформи Омелян Кочмар, який у той момент думав не про серво-вантаж, а про те, чи вийде львівський СКА у вищу лігу ще в нинішньому тисячолітті. До речі, мені й самому цікаво знати, хто тоді буде тренером команди... Але стрибайте, я щось знову наче не туди заїхав... Ні, їй-бо, якщо бути на роботі неуважним, то таки важко довести до пуття фейлетон. До речі, й локомотив також. У цьому що фей-летоністика, що залізниця однаково. Гадаю, начальник Львівської залізниці Марат Никифорович Грабський, який у період описаних подій працював начальником саме Львівського відділення, у цьому питанні погодиться зі мною. І, хочеться вірити, зробить усе…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"