ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №02 Сторінка 10

(Перченя)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1984 / № 02 / Сторінка № 10

Перець 1984 №02 Сторінка 10 - Перченя. Увечері Миколка з батьком поверталися від бабусі. їхали мотоциклом. Раптом мотор затих. Знову ця свічка, сердиться тато. Нічого думно вулиці дивного, глибоко-зауважив Миколка, на такий вітер... ПОДАРУНКИ У Миколки скоро день народження. Мама й тато питають: Що ж тобі, синку, подарува- Подаруй мені, тату, шістдесят кілограмів металобрухту, а ти, мамо, сорок кілограмів макулатури, бо ми вирішили обійти у змаганні третій «А»! НЕ ОБОМА В Будинку культури демонструється фільм для дітей. Миколка теж побіг. Подає у віконце каси гроші на квиток. Тітонька й каже: У тебе тут тільки п'ять копійок, а квиток коштує десять. Нічого, каже Миколка, ви тільки дайте, а я одним оком дивитимусь! Володимир ПОЛУДЕНЬ. ПоБУВ А Е .Я НЕЩОДАВНО е Африці. Такі пригоди зі мною грд- ггились- СПРАВЖНІЙ ГОСПОДАР а Бабуся подарувала своїм онукам Ок-санці й Іванкові цуценя. Що то було за цуценя! Кудлате, кругле, як м'яч, а біле, мов сніг. От тільки ніс і очі-намистинки були чорними. Ой, який песик кумедний! зраділа Оксанка. І зовсім-зовсім білий! Назвемо його Сніжок. Який ще Сніжок! озвався Іванко. Це буде прикордонний пес, тож і назвемо його Джульбарсом. Запам'ятала? Дівчинці б сказати, що на кордоні немає білих собак, бо надто помітними вони б там були, і що це не та порода, щоб служити на кордоні, але Оксанка була мала й не знала цього. Та й Іванко все-таки старший брат. Він, напевне, знає, що каже. А Іванко тим часом, бадьоро гукнувши: «Джульбарс, за мною!» побіг подвір'ям. Цуценя, чи то зрозумівши той заклик, чи просто схотівши погратися, побігло-покотилося за хлоп'ям, кумедно підкидаючи задні лапи. Добігши до Іванка, тицьнулось чорним вологим носом у ноги хлопчика. Мало не впало. А малий дресирувальник вже знову зірвався з місця, заохочуючи до того й…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"