Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №04 Сторінка 3

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1984 №04 Сторінка 3 - Телеграфне Агентство Перця. Щиро кажучи, я дещо вагався: чи варто описувати цю історію? Бо хтось, диви, почне читати й може казна-що подумати про наших славних трударів-механізаторів. Мовляв, дуже вони вередливі в їжі, а до того ще й, вибачте на слові, ненажери. Але, з іншого боку, у довколишніх місцях люди вже напувані про це і, позаяк усіх подробиць не знають, усе одно недобре судять про згаданих механізаторів. Можливо, навіть осуджують їх. А хлопці ж у тому зовсім не винні. Отже, вирішив за краще внести деяку ясність. Ні для кого не секрет, що влітку один день рік годує, що під час жнив кожна втрачена хвилина згодом обертається неабиякими збитками. Виходячи з цієї віками не спростованої істини, дбайливі колгоспні господарі організовують харчування зайнятих на жнивах трудівників безпосередньо в полі. Така розумна практика довела свою ефективність, повністю виправдала себе. Для ще більшого заохочення механізаторів правління колгоспів подекуди при- ймають рішення годувати механізаторів безплатно. У цьому, гадаю, теж гріха нема. Особливо коли підраховано, сучасними Гаргантюа. Та коли вже було зібрався, то в останній момент довідався, що так само годували механізаторів і на Дрогобиччині, зокрема в колгоспі «Нове життя». Там, однак, картина виявилася менш загадковою. Бо прорізалися деякі деталі. Так, правління колгоспу вирішило годувати на жнивах до сорока механізаторів. А за докумен- тами списання дуктів (до речі, тих документів чомусь не підписала жодна відповідальна службова особа) виходило, що тут харчувалося й сто, і сто вісімдесят чоловік. Тобто годували всіх, хто у той час з будь-якої нагоди потрапляв на поле. Мимохіть пожалів, що й сам тоді не поїхав туди. Теж, мабуть, міг би безплатно попоїсти. Тим більше, що годували там чудово. Обіди брали в їдальні Меденицького комбінату харчування. За ресторанними цінами. Крім вартості самих обідів, списано ще й зо п'ять тисяч пляшок лимонаду та іншої фруктової води, якою, отже, запивали. А також свіжі огірки й помідори, котрі, якщо вірити актам, закуповували на ринку, по 2,5 3,5 карбованця за кілограм. Щоправда, на обід не давали ні мандаринів, ні бананів, ні ананасів. Але то вже вина не колгоспних що й це вигідно. Але, той чи щоб з'ясувати, чи е ективний інший захід, потрібен точний облік. Це також незаперечна істина. От і в колгоспі «Червона зірка» Золочівського району організували хар- чування жниварів у полі. Погодували, значить, товаришів, списали на це діло певну кількість продуктів і грошей, склали відповідні акти, порозписувалися в них і повний ажур! Здавалось би. Та коли цікавим людям закортіло уточнити подробиці, то вони раптом виявили дірки, дещо завеликі для тонкого ажурного плетива. В актах списано, приміром, більше тонни м'ясних субпродуктів, а коли перевірили меню обідів, то в них страв із субпродуктів не знайшли. Або списали понад тисячу карбованців на придбання в сільмазі пакетів із консервованими супами. Отих, знаєте, що їх споживають студенти в гарячу пору екзаменаційної сесії або жінки, перевантажені громадською роботою, коли не встигають приготувати обід. Але щоб тими консервованими пакетами за- хоплювалися трудівники села, де завжди поряд є свіжі…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"