Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1984 №23 Сторінка 7

Перець 1984 №23 Сторінка 7. ж йгда 1У лик. У степу видно все. Особливо у такому рівному й широкому, як херсонський степ. Скажімо, вийдеш увечері з дівчиною кілометрів за чотири від села перевірити, чи з того боку, де належить, зійде молодий місяць, а вранці сусідка вже єхидно поздоровляє матір з невісточкою. Або згадаєш десь між кукурудзинням стократ оспіване поетами босоноге дитинство, й собі закортить оспівати його; втягнеш із свистом у себе озоноване повітря та як заведеш напівбарито-ном-напівдискантом: «Ой, гиля, гиля!..» а дома в обід дружина замість борщу нотацією пригощає: чого ти, мовляв, наче п'яндига якийсь, виєш у кукурудзі, бригадир з району повертався і всім про це розповідав. Чи сядеш аж ген на межі з сусіднім радгоспом перепочити, розведеш невеличке багаттячко, викопаєш тут же десяток картоплин, спечеш їх, а увечері дідусь-довгожитель, котрий уже п'ять років і за ворота не витикається, запитує із хвіртки навпроти: «Ну, як радгоспна картопелька, не перепеклась?..» Усе, геть усе видно в степу. Так вважав й Іван Павлович Лагус. А вважаючи так, поділився тим, що він бачив на території свого радгоспу імені 50-річчя ВЛКСМ Каланчацького району, з компетентними установами. На велике дивування І. П. Лагуса, компетентні установи досить гостро відреагували на його заяву і роздратовано пояснили йому, що насправді нічого він, себто Лагус, не бачив і взагалі нічого йому, Лагусові, не видно, позаяк нічого з того, буцімто баченого ним, не видно їм. А для певності надзвичайно оперативно затулили Іванові Павловичу очі по-швидкісному сформульованим наказом дирекції про звільнення його з посади завідуючого радгоспною ремонтною майстернею. Щоб менше роздивлявся навкруги. Тепер уже, на подив компетентних установ, І. ГІ. Лагус, однак, затявся. І продовжував уперто доводити, що все описане ним він таки бачив і може довести це будь-якій поважній і неупе-редженій комісії. Таких поважних комісій за рік набралося одинадцять. Висновок кожної наступної з них рішуче підтверджував думку кожної попередньої. Згустком і квінтесенцією колективних розумувань одинадцяти комісій можна сміливо рахувати енергійне за стилем і тріумфально-зловтішне за духом повідомлення, котре надіслав редакції «Перця» перший заступник начальника управління сільського господарства Херсонського облвиконкому М. В. Заболотний: «Усі факти безгосподарності і зловживань не підтвердились». Після цього настала черга дивуватися редакції. Справді-бо: якщо нічого ну, зовсім нічогісінько не видно було одинадцяти комісіям, то що ж, усе-таки, могло бути видно одному лише одному Лагусу?! Тим паче, що він прислав іще одну депешу з настійним проханням приїхати і подивитися самим. І ми поїхали у широкий степ. І подивилися. Як не гірко й не боляче завдавати прикрощів одинадцяти поважним, зате, на жаль, упередженим комісіям, але нам чомусь вдалося дещо побачити. Можливо, саме тому, що ми подивилися неупереджено. А побачили... Побачили, як господарює директор радгоспу Микола Микитович Скубаєв. І до чого він догосподарювався. У подальшому викладі візьмемо за основу діловий стиль письма М. В. Заболотного, тільки без відтінку зловтішної радості. Бо тут немає чому радіти, а є лише привід ридати. Отже, до чого догосподарювався Микола Микитович? До того, що в радгоспі за одним рипом загинуло три тисячі голів птиці. За другим рипом тринадцять тисяч. А всього загинуло птиці та іншої живності на 35.205 карбованців. Догосподарювався до того, що серед рівного степу безслідно щезла ціла отара овець 267 відгодованих до зими баранів та вівцематок. Догосподарювався до свідомого викривлення державної звітності: в радгоспі виявилося 447 прихованих вівцематок. Для чого вони потрібні? Можна й не бути особливо обізнаним із вівчарством, щоб збагнути: для того, щоб отаким хитрим робом виконувати план по окоту і при допомозі приписок та окозамилювання демонструвати високий приплід овечого поголів'я. Догосподарювався до того, що з відновленням стада великої рогатої худоби, з вирощуванням теличок, з розведенням свиней справи у радгоспі нікудишні. Продуктивність дійного стада низька, приріст ваги худоби на відгодівлі мізерний, великі збитки від падежу та вимушеного дорізування худоби і т. д., і ще багато «і т. д.». Догосподарювався до того, що немає належного бухгалтерського обліку, що державні гроші й матеріальні цінності ідуть за вітром. Невідомо як і чому булькнули 37 тисяч карбованців. Саме на цю суму перевитрачено фонд заробітної плати. Облік тваринницької продукції у радгоспі примудрилися організувати так, що тільки хапай, якщо не дуже ліньки. Худоба, вівці, свині, птиця перед тим, як перетворитися на м'ясо, не зважуються. М'ясо або ж прибуткується не повністю, або зовсім не обліковується. Так, приміром, зникли 278 кілограмів яловичини й 437 кілограмів баранини, котрі, безумовно ж, не випарувались якимось не відомим науці способом, а так шкварчали десь на пательнях, тільки не відомо, на чиїх. До того ж нерідко забивають худобу вгодовану, а в документах оформляють, як «худу». М'ясо ж потім за копійки реалізують (щоб не сказати дарують) різним приємним директорові Скубаєву особам. Скажімо, забили чотирьохсоткілограмового бугая, а записали, буцімто його жива вага сягнула усього 213 кілограмів. Ну, а стосовно м'яса зазначили, ніби виявилося воно таким гидким, що й найго-лодніший вовчисько не спокусився б. І пустили за нізащо. Цікава деталь. Директор так…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"