Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1984 №07 Сторінка 3

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1984 №07 Сторінка 3 - Телеграфне Агентство Перця. Мал. В. ГОНЧАРОВА СМАЛЕНІ СВИНІ Та не переживайте, Іване Кузьмичу, що вас зняли з посади. Зате жильці не будуть вам більше набридати. СЕНСАЦІЇ НЕ ВІДБУЛОСЯ ЖИТОМИРСЬКА область. (Кор. ТАП). Із села Великі Кліщі Народицького району надійшла звістка, ніби там проросло каміння, завезене двадцять років тому для добудови місцевого клубу. Спеціальна комісія райвиконкому, побувавши на місці, встановила, що нічого подібного не трапилося. Каміння як лежало, так і лежить незаймане. А паростки, як це й належить навесні, пустили бур’яни на ділянці, відведеній під добудову клубу. НОВЕ В ТЕЛЕСЕРВІСІ РОВЕНСЬКА область. (Кор. ТАП). У зв’язку з численними скаргами на порушення строків ремонту радіотелеапаратури керів ництво обласної «Побутрадіотехніки» запровадило щомісячну лотере серед власників телевізорів, чиї апарати знаходяться у майстернях рік і більше. Право на участь у тиражі дає квитанція. Відбувся перший тираж. Щасливою виявилася, зокрема, квитанція № 225621, яка належить жительці села Великі Телковичі Володями-рецького району А. Л. Блицик. її «Темп-209» припадає пилом у майстерні м. Володимирця з грудня 1981 року. Згідно з умовою лотереї він буде полагоджений у першу чергу. НЕТОЧНА ЗВІСТКА * ВІННИЦЬКА область. (Кор. ТАП). Радісна звістка прокотилася селом Жабокричкою Чечельницького району, змусивши його мешканців облишити всі справи. «Продовольчий магазин відкрився! передавали вони один одному новину. Кидай усе та ходімо скуплятися». Проте звістка виявилася неточною. Магазин справді відкрили, але лише на дванадцять хвилин. Саме стільки часу знадобилося представникові Чечельницького ССТ, щоб замінити старі замки, які за кілька місяців, поки продмаг не працював, сильно поіржавіли. Якби не дрімав сторож, можливо, і не згорів би храм Артеміди Ефеської. Можливо, і не вдалося б підступному Геростратові пустити «червоного півня». А так, подейкують, подався той сторож до теплого кутка, кинувши напризволяще храм. І згорів той храм дотла. Навіть попіл розвіяв вітер. Ох і було ж, мабуть, тому сторожеві! Думаємо, не радий він був і снові. Як і сторож колгоспу імені Леніна Великобурлуцького району І. Є. Ситник. Хоча Іван Єгорович, здавалося, тільки на…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"