Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №08 Сторінка 13

(Байки)
Перець 1985 №08 Сторінка 13 - Байки. Микола КАРПЕНКО Микола Карпенко належить до того покоління, якому у вісімнадцять літ випала священна місія захищати Батьківщину. Він був зв’язковим, артилерис-том-зенітником, в одному з боїв його тяжко поранило. Нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», у мирні дні Орденом «Знак Пошани». З-під його пера вийшло півтора десятка книг ліричних і гумористичних віршів. У своїй творчості часто звертається до фронтово ї теми. Зараз готується нова збірка М. Карпенка, з неї й публікуємо лірико-гумористичні вірші поета-фронтовика. НА МАРШІ Хто з нас як не бадьориться, А в очах печать вини: Пішачком «полів цариця». На машинах «бог війни». У дорозі ж неминуче Десь почнеться пересміх Одне одному колючок Напакуєм повен міх! Все це поки тихо й мирно, Загуркоче - інша річ: «Мессершміт» з-за хмари вирне І розбіглись навсібіч. Розповзлась умить піхота Землю пробує грудьми... Лиш, як воїн проти дзота, Проти неба стали ми. Тут не візьмеш «на ура» Що, злякалась, піхтура?.. Та не встиг прийняти бою, А проклятий «мессершміт» Вже свистить над головою Марно палимо услід. І тоді кричить піхота: Веселіш давай крути!.. Утече, втече ж, сволота!.. Ех, промазали, чорти!.. Ви б сиділи краще вдома!.. Усміхаємось: Так... так... Ех ви, сіно!.. Ех, солома!.. А якби не втік літак?.. Що ж, «емзушко» виручалко. Бий фашистів нам не жалко: Вже б скоріш кінець війні... Скучив дядько по жоні!.. І стиха поволі галас, Бо рушати нам пора Саме «пробка» розсмокталась, Що ж, ні пуху, ні пера!.. Ой ви, славні люди наші В гімнастерках захисних!.. А бували й важчі марші, Тільки мова не про них... СЕМІРКА Всі ми, семеро, живі Звісно, перед боєм: Заряджаючий і я Та прицільних двоє. Та ще два навідники, Тобто сіль обслуги: Перший з них «горизонталь», «Вертикаль» це другий. Ось командує сержант Звично: До гармати! І на трасах вогняних Небо розіп'ято. Всяк обов'язки свої Знає, як по нотах... Для піднощика ж бої Це важка робота. Вхопиш ящик і бігом, В епіцентрі грому. А снарядів п'ять обойм В ящику одному. Це як добрий міх зерна Взять поперед себе... На землі іде війна. Йде війна у небі. І семірка, як один, Друг побіля друга: Всі ми лицарі «емза»* І її обслуга. Нас не примха на дуель Кличе ясна зірка, І всміхається земля, Як іде семірка. * Малокаліберна зенітна артилерія. Мал. В. СОЛОНЬКА «С о к і л»: Не відставай, земляче! Петро СЛІПЧУК КОЗЕЛ ТА СКЕЛЯ БАЙКА Облізлому козлу раз закортіло Із Скелею поміряти козлину силу. Проголосив козел на цілий світ: Піду на Скелю я війною, Що заважа мені просторно жить, Що на шляху моїм стоїть горою. Не потерплю я цього зла, Не потерплю великої наруги... І не впізнать тепер козла: Надувсь, не трісне мало від натуги. Гребе козлячими ногами, На цілий світ загрожує рогами,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"