Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №08 Сторінка 6

(Народні усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1985 / № 08 / Сторінка № 6
Журнал Перець 1985 №08 Сторінка 6 - Народні усмішки. Петро КОЗЛАНЮК Військовий кореспондент газети «Берлінер цеитунг» Фольгардт виїжджав на східний фронт. На фронт він їздрв охоче й не раз, це було навіть цікаво і вигідно. Сідав чоловік в автомашину, передавав думкою вдячний привіт усяким гахам, ридз-сміглам, петенам, лавалям і цвєтко-вичам і «непереможно» їхав у Прагу, Варшаву, Париж, Белград і т. д. По дорогах фашистські льотчики хоробро бомбардували беззахисних жінок і дітей, а добірні відділи СА і СС завзято палили і грабували беззбройні міста і села. Було безпечно, непереможно і небезкорисно. З кожної поїздки Фольгардт завжди привозив своїй дружині іноземні воєнні трофеї: дорогі шовки, золоті годинники і цяцьки, бельгійські туфлі, польський шоколад, французькі сардинки, голландський сир усе, чим, МОВЛЯВ, була чужа хата багата. Не будеш же все життя сохнути на німецьких ерзацах! Цей раз чутлива дружина проводила Фольгардта аж на вокзал. Саме тоді над Берліном появились радянські бомбардувальники, люди тривожно ховалися в бомбосховища, а Фольгардт таємниче тиснув дружину за лікоть. Коли хтось згадає, Ельзо, про радянські літаки, ти йому ні пари з уст. Геббельс наказав не признавати... Радянська авіація «знищена». А що ти мені, Гансику, привезеш з Москви і Києва? мрійливо запитувала Ельза. Знаєш, останні белградські запаси ми вже поїли і треба б... Го-го-го! сміявся впевнено Фольгардт. А полковник фон Грабхен наш знайомий чи ні?.. Будь певна, що він дасть машину, і я привезу тобі з Києва і борошна, і цукру, й сала... А з Москви я привезу тобі таке хутерце, що самій фрау Герінг очі вилізуть з заздрості. Я вже не вперше їду на фронт. Гайль Гітлер, радісно прощалась дружина. З Москви я пошлю тобі телеграму, відповідав Фольгардт. Минуло десяток днів і ще більше. Фрау Фольгардт приготувала вже навіть скриньки на борошно, сало і цукор, а від чоловіка ні звістки. Почала вона вже стривожено бігати на вокзал зустрічати, а тут тільки поїзди приїжджають з пораненими. Вже й холодні осінні ночі настають у Берліні, а Фольгардта з російським хутром так і немає. Замість телеграми з Москви, в Берлін прилітають радянські бомбардувальники. О, гер готт! Нарешті, приїхав Фольгардт. Сухий, зголоднілий, з пустими руками. І лихий, як собака. А де ж сало, де цукор, де моє хутро? здивовано запитала дру- жина.…
 Народні усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"