Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №14 Сторінка 5

(Гуморески)
Перець 1985 №14 Сторінка 5 - Гуморески. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Замовлення громадян майстри з Дашівської лінійної дільниці Гайсинського міжрайонного ремонтно-будівельного управління виконували за хитрим принципом: грошики брали справно і сповна, а роботу виконували серединка-наполовину. Отаким чином вони й у замовниці Стройко Є. 1. взяли зайвих 180 крб., а повернути їх ніяк не хотіли. Про це замовниця й розповіла у своєму листі. Голова Вінницького обласного комітету народного контролю В. В. Куревин, до якого Перець з цим листом звернувся, повідомив, що за наслідками перевірки Вінницький облпобутрембудтрест видав наказ, яким за безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків майстру дільниці Печуйко В. С. оголошено сувору догану. А за допущену безконтрольність за роботою підвідомчих лінійних дільниць начальника Гайсинського міжрайонного рембудуправління Ки-риленка А. І. з цієї посади звільнено. А гроші повернуто замовниці. У деяких майстернях телевізори ремонтуються роками. (З редакційної пошти). Мал. в СОЛонька Ріднесенький мій, коли ж я тепер тебе побачу?! Колискова для онука ГУМОРЕСКА Спи, онучку, засинай, а я твоє щастя постережу, щоб не втекло нікуди. Хоча куди воно від тебе втече? Наше щастя завжди з нами. Бо живемо коло моря. Не взагалі коло моря, скажімо, Білого там чи Карського, а біля самісінького Чорного моря. Аж із Москви та Мінська сюди сунуть. Хто на чому. Одні на машинах, інші мотоциклами. А хто бідніший той двоє діб у поїзді париться. Ото нанюхаються по столицях газів та бензинів, позабивають сажею від солярки своє вухо-горло-ніс, а тоді сюди ордами сунуть. Тисячами на березі вилежуються, як тюлені. Та морською водою носи, знай, полощуть. Та хай собі полощуть. Моє діло Цей скромний букетик ми даруємо з нагоди вашого ювілею, вельмишановний Іване Сидоровичу! маленьке. Мені аби платили справно. Позавчора з третього сарайчика сім’я виїхала, то ті наперед гроші дали. А вчора парочка поселилася: я їм про платню, а вони гайморитними носами крутять. Мовляв, може, ми ще й передумаємо. Еге, голуб’ята, я ж вас наскрізь бачу! В гаманці, видно, вітер висвистує. Теж мені до моря зібралися. Він якийсь інже-нерчик зачуханий, либонь, років з п’ять гроші збирав, економив, «Приму» курив та ліверною ковбасою давився. А вона не інакше артистка. І не жінка вона йому, це точно. Жінка такою красивою не буває. Та й якби була, то давно б утекла від такого миршавого та худореброго. Не інакше інженерчик привіз коханку. Що таке коханка? Спи, онучку, спи, тобі ще рано про таце знати. А виростеш…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"