Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №07 Сторінка 3

Журнал Перець 1985 №07 Сторінка 3. Хто сказав, що газ найдешевше паливо? Візьмемо на себе сміливість потвердити, що хоч автор цієї заяви у економіці, може, й собаку з'їв, але у конкретному житті зовсім якраз навпаки. Звичайно, якщо не виходити з кабінету, а поклацати трохи на рахівниці або на ЕОМ, покрутити цифрами туди-сюди і в зворотному напрямку, то воно, мабуть, десь так і вийде. Але ми хочемо повести мову зовсім про інші речі. Думається, якби отой сильно вчений економіст-математик рік тому одержав квартиру в Кіровограді по вулиці Дзержинського, 105, то він узнав би справжню ціну отому найдешевшому виду палива. Він би на своїй шкурі відчув, на яку прірву терпіння, нервових клітин і часу треба розкошелитися, аби добитися від міських організацій того благословенного моменту, коли оте стонадцять разів ними обіцяне паливо нарешті затанцює блакитними вогниками на новеньких, незайманих конфорках. В усякому разі, тією енергією, яку вже вгатили пожильці у досить туманну справу наближення цієї блакитної мрії, можна було б. мабуть, цілий зимовий місяць щедро опалювати їхні квартири. Ось уже третій рік підряд у будинку № 37 по вулиці 1 Травня у райцентрі Вільшанка на Кірово-градщині повторюється одна й та ж сама фатальна історія: з настанням морозів тут надійно заморожується і газова система. І всі титанічні зусилля мешканців, спрямовані на виявлення і усунення, поки що ні до чого реального не призвели. Ніяких утішних наслідків досі не дали громадянинові Таратунові В. П. з вулиці Вокзальної, 43 відчайдушні штурми неприступної фортеці, що іменується управлінням газового господарства міста Крас-нопілля на Сумщині. З того часу, як представницька комісія того управління заборонила гр. Таратунові користуватися газом через відсутність кватирки у його кухні, багато небесно-голубого палива спливло по трубах у помешкання інших краснопільців. Давно вже прорізав вищеозначений громадянин у своїй кухні регламентовану правилами кватирку, але пробити хоча б маленьку щілиночку в суцільній бюрократичній обороні газової інстанції ніяк не може. У новоселів з півторарічним стажем, котрі героїчно обживають будинки №№ ЗО і 32 по вулиці Калініна у райцентрі Попільня на Житомирщині, проблем, правда, значно більше, бо їм доводиться розпорошувати свої об'єднані атакуючі сили відразу по трьох кардинальних напрямках: окрім газу, в їхніх оселях ще й досі немає ні води, ні каналізації. До того ж, і світло раз по раз гасне, бо дроти не витримують дружного одночасного співробітництва кількадесяти електричних плиток, на яких домогосподарки, на -порушення усіх протипожежних норм, варять бор щі і рум'янять котлети. На лічильниках нагоряють фантастичні суми, по-крупному нагоряє квартиронаймачам і за спалену електропроводку... От вам і найдешевше паливо! Хтозна-коли (і на чию користь!)…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"