Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №04 Сторінка 9

(Гуморески)
Перець 1985 №04 Сторінка 9 - Гуморески. ДУМКИ НЕНАРОКОМ ф Є люди, які слухають, але не чують. зайвого, то треба зовсім не говорити. Якщо не казати нічого ф Щастя вже в тому, щоб не почувати себе нещасним. ф Ще не довгожитель, але вже старожил. ГУМОРЕСКА Що таке таксація скажемо відразу. На мисливській термінології таксація підрахунок звірини в лісі. Отож якось молодий мисливець Грицько Вознюк, який щойно купив рушницю, прийшов до голови районного товариства мисливців та рибалок Івана Степановича Чередниченка та й питає: кендюхи, цибулю, огірки, помідори, смажені коропи, масло, сметану. Вареники були ще гарячі. Це лісник Василь Семенович Голенко вміє робити штучний термос, об- мотавши макітру ватяною руфаи- Ф Непоправне трапляється один раз у житті. ф Навіть протипожежні вірші не слід писати в пожежному порядку. ф Знав, що рався падати, вежа. падає, але ста- як Пізанська ф Часом проливаємо відра, а заощаджуємо краплі. Володимир БРЮГГЕН. м. Харків. По скільки зайців дозволяється відстрілювати на одного мисливця у цьогорічному сезоні? Ми вирішили у товаристві дозволити відстріляти не більше як по три зайці на мисливця. А скільки ж зайців у нашому районі? Іван Степанович вийняв записну книжку, надів окуляри і читає: Зайців усього тисячу штук, вовків п'ять, лисиць тридцять, куріпок і диких голубів... А скільки мисливців у районі на обліку? Чотири тисячі... То, виходить, один заєць припадає на чотирьох мисливців? Кожному по заячій лапі... Іван Степанович щось поділив «в умі», а потім скинув окуляри та й каже: Це щось не те. Неправильно зробили таксацію. Приходь у неділю. Поїдемо гуртом, перерахуємо зайців удруге. Діждався Грицько неділі і, захопивши з собою рушницю, подався до Товариства мисливців та рибалок. У приміщенні було вже чоловік із десять. Так накадили тютюном, що хоч коромисло вішай. На подвір'ї вже гула вантажна автомашина. Поїхали! сказав Іван Степанович, і всі повлазили в кузов. Шофер довго петляв лісом і, нарешті, зупинився у дубняку. Тут воно, той, казав Іван Степанович, і листя сухе, і он там, бачу, дубовий пень такий, як круглий стіл. Мисливці застелили пень газетами й почали виставляти та викладати на «стіл» пляшки, сало, ковбаси, кою. На чистому повітрі апетит був неабиякий. Тож і їлося добре, і пилося. А коли мисливці поверталися від пенька до автомашини, що стояла на дорозі, хтось крикнув: Заєць! Сірий великий заєць сидів, піднявши передні лапи, й…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"