Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №04 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
Журнал Перець 1985 №04 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА т - 3 *7 і І м5*і У: т - а . - Ж : - - А- 'ї * ж * їй Лі V г ч - 41 І к 'ЯЗ' ИГ"? Гж * г ІІ5 4» ’ и І р г ’ ІііПГ І СТИСЛІ МИСЛІ 1 І *- К7 І 9 Г* А 7 XI * . яг*. я у и т гзз » Є » ) - *ь ’йЯ 1 їй Ж! !' ’і яс- г--.. л я «ь - г т ПЕРЕНОСНІ ГУЛІ «Видно, що Гапка пироги Кажуть в народі: ліпила, усі ворота в тісті». Не знаємо, які вже там пироги виходили у тієї легендарної Гапки, чи можна було їх їсти, а чи доводилося свиней припрошувати, аби добро не пропадало, знаємо тільки одне: заляпані тістом ворота самій же Гапці доводилося потім і одшкрі-бувати та обмивати. Бо спробувала б не обмити материна качалка швидко привела б у дію Гапчині приховані резерви! На щастя, тепер такий сильнодіючий засіб, як качалка, знято з озброєння. А нових ідентичних Ші -сг ч г ЛІТ’ А Л- ЙІ« 11 І А ї чМ - л- - Ви чого хуліганите!! І и с - В ПРОХАННЯ не хвилюватись с? 2 Ц чиї 11 І І II ІИ4» чммам* Ч.І н І Й Г-і * Зуг-І ’ * яг л* аш І А. Нервові ми всі якісь. Нетерплячі. Ледь що не по-нашому ображаємось. Себе не бережемо. Заради чого, питається? Заради дрібниць. Якщо розібратись. ’ ч - - V ,г» 5лн і 'М ій л- І '1 * г л ' ефективних засобів ще, вочевидь, не придумано, інакше не доводилось би нам писати про отакі сумні речі, про які ми оце й пишемо нижче. Вивели воазовського району на Донеччині в новенький зернозбиральний комбайн, а він як задимить, як зачмихає! Нене рідна! Зазирнули хлібороби усередину і аж поприсідали від здивування: блок картера репнув, мов перестиглий кавун. Вони у «Ростсельмаш»: То це ви таке добро випускаєте? Тут кожною механізатори колгоспу «Маяк» Но району на Донеччині зернозбиральний комбайн, поле Яка епохальна подія, який світовий катаклізм вивів із рівноваги громадянина Дячука Михайла Гавриловича з м. Любомля на Волині, вул. Зелена, 1? Загибель древньої цивілізації інків? Зіткнення двох галактик в один трильйон чотири тисячі двохсот першому році до нашої ери? Зовсім трошечки не вгадали: насос. Звичайний електро- насос НБЦМ-3 17, * І для городів, зрошування городів, модель виробництво Краснореченського верстатобудівного заводу ім. Фрунзе, Кремінсь-кий район на Ворошиловградщині. Громадянина Дячука вельми обурила та обставина, що той насос, із гарантійним строком роботи 18 місяців, не попрацював на його обійсті й півроку... Інший би, знаєте, махнув рукою і заспокоївся. Подумаєш, залізяка. Здоров'я дорожче. Ну, а Михайло Гаврилович, як кажуть, закусив вудила. Спочатку відправив бракований насос, згідно з вказівкою у його заводському паспорті, в гарантійну майстерню заводу «Ремпобуттехніка» м. Во-рошиловграда... Наївний чоловік! У майстерні його насоса навіть не розпаковували. Тільки адресу на ящику поміняли на зворотну та й відправили назад. Але громадянина Дячука цей випадок, на превелике диво, нічому не навчив. Сповнений незрозумілої впертості, він тут же написав листа просто на завод і добився дозволу головного інженера І х ЯвК з у Лі *Г НІ І І лв к 1 г- V І о Аг т* - І'іі » секундою дорожиш, а ви дефектні двигуни ставите?! А ростсільмашівці їм: Так двигуни ж не наші, а харківські. З моторобудівного об'єднання «Серп і молот». Ось ми їм зараз таку телеграму вріжемо, що попокрутяться! Врізали. На ім'я генерального директора Володимира Олександровича Коляди. Той довго не барився, швидко відшукав винних і теж, кажуть, врізав їм так, щоб ті попочухались. Стосовно ж браку, то його довелося ліквідовувати кому завгодно, тільки не винним. Ні-ні, до Харкова мотор не повернувся. Як і інші численні мотори, які виходять з ладу, не витримавши гарантійного строку. Тільки торік «Серп і молот» прийняв від «Ростсельмаша» 23 претензії і сплатив за те 24 515 карбованців штрафу. Тепер є надія, що цифра ця зросте принаймні удвічі. Сплачує солідні штрафи об'єднання не тільки ростовчанам. Не обминають браковані двигуни і Красноярський ім'я V наші, швидко відшукав винних за іа комбайновий завод, І. В. Ткачука вислати насос безпосередньо до них. Вислав. Було це 7 травня 1984 року, номер залізничної квитанції ДР 554852. Услід за насосом, 1 5 серпня і 17 вересня, полетіли два листи на ім'я директора заводу... Невже Михайло Гаврилович і справді свято сподівався, що директор заводу людина, з ранку до ночі заклопотана глобальними проблемами розвитку вітчизняного верстатобудування, витрачатиме час на якогось окремого пересічного насосовласника? Та на якість отих розпроклятих насосів іде на рік, можливо, знаєте скільки скарг?! І це, якщо з кожною особисто розбиратись... Але гр. Дячука ще все-таки зрозуміти можна: насос, як не кажи, за його кровні куплено. Та за посилку-пересилку в майстерню та на завод він уже третину його вартості вгепав! Хто відшкодує?.. Отож-то. А от працівників кіровоградської роздрібної контори «Укрторгбудматеріали» так тих і зовсім не знати чого колотить. Ну, гляньте: одержує та контора з Костянтинівни на Донеччині скло в контейнерах. Скло вибирає, а контейнери повертає назад у Костянтинівну, на завод ім. Жовтневої революції. Ну, а одного разу взяли й зашурували…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"