ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №19 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 19 / Сторінка № 3

Перець 1985 №19 Сторінка 3. Усім відомо, що про здавача надлишків сіль-госппродуктів дбає споживча кооперація. Мало того, що вона приймає тих здавачів з розпростертими обіймами і платить їм, вона іще й стимулює їх дефіцитними виробами вітчизняної промисловості. І за м’ясо, і за яйця, і за лікарські рослини, і... Узяти хоча б той же таки цукор. Звичайно, його спочатку заробити ще треба. Не один день по буряковому лану з сапочкою походити. Зате вже коли добряче потрудився, то прямим ходом можна везти кілька лантухів цукру, скажімо, до Близнюківської заготконтори, яку очолює Петро Іванович Рябухин. Саме так, як це два роки тому зробив мешканець села Миколаївки-2 Йосип Степанович Гузь. Узяв та й здав центнерчик цукру. Ну, просто молодець, похвалили його кооператори. За цей свідомий крок ми тобі осьдеч ки, прямо на цій квитанції, намалюємо райдужну перспективу. Не один рік згадуватимеш. Чули, що давно хочеш придбати швейну машину? Є таке бажання, щиро зізнався хлібороб. Тоді дивись, і на квитанції, яку видали Йосипу Степановичу, черконули: «Під швейну маши ну». Той, зрозуміло, із тим папірцем мерщій до крамниці. А там йому чемно запропонували: ходіть, мовляв, дядьку, здорові разом зі своєю писулькою. Такі квитанції у районі мало не кожен другий має. А ви он який меткий! Наче кращий за інших! Тільки Йосипа Степановича такий поворот долі не влаштував. Він прийшов удруге, вдесяте... Навіщо, каже, заохочуєте? Для чого тоді, говорить, у районній газеті рекламуєте? Аякже, дорогенький, відповідають йому. Адже план маємо. А його виконувати треба. От і рекламуємо. От начебто й заохочуємо. А чого ви від нас хочете, ніяк не второпаємо. Хіба ми вам назустріч не пішли? Самі подивіться на квитанції он як жирно вивели: «Під швейну машину»! Хіба вам цього мало? Так і пробігав майже два роки простимульований механізатор за тією невловимою машиною-невидим-кою. Вибачайте, але це абсолютно нетиповий випадок, почувши про таке, аж не повірив власним вухам голова Близнюківської райспоживспілки Іван Петрович Подкопаєв. У нас із товарами під заготівлю ого-го як строго! Не будемо заглиблюватись у паперові нетрі минулих років. Досить глянути, як заохочувались здавачі сільгосппродуктів у поточному році хоча 6 автомобільними скатами. Суворості у цьому ділі було справді багато. Самих лише резолюцій та узгоджень сила! Упоперек віза. Навскоси розпорядження. Кілограма цукру до обумовленої норми не довіз гуляй, як той казав, Васю, без резини. Принцип понад усе. Адже «строго»! Тільки, як виявилося, не для всіх. Бо той цукор мало хто може притарабанити... А раптом він виявиться не вельми симпатичним чоловіком? Чи, крий боже, зовсім сторонньою…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"