ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №22 Сторінка 13

(Друже Перче, Страшне перо не в гусака)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 22 / Сторінка № 13

Перець 1985 №22 Сторінка 13 - Друже Перче, Страшне перо не в гусака. У вищій математиці я, відверто кажучи, плаваю. Зате із звичайною на «ти». Отож мені неважко було підрахувати, що на пофарбування трактора йде стільки-то кілограмів фарби такої-то вартості за кілограм. Перемножив усе, додав іще вартість роботи і вийшло кілька десятків карбованців. То за що ж, питається, Коростиш-івська райсільгосптехніка виставила нам рахунок на 1371 карбованець начебто за ремонт трактора, хоч насправді трактора ніхто не ремонтував, а лише пофарбували? М. КЛИМЕНЧУК, завідуючий машинним двором колгоспу імені Чапаєва Дзержинського району Житомирської області. Пам'ятаєш цей уже майже крилатий вислів: «Скільки там тієї зими!»? Та якби ж однієї! А то вже три роки шукаємо ми розради в цій оптимістичній фразі, саме стільки не працює лазня у нашому селі Браїлові. її закрили на ремонт, ремонтники подлубалися трохи та й пішли собі, полишивши дощу, снігові та часу робити свою руйнівну справу. Зрозуміло, ми зверталися в різні інстанції, приїздили комісії, пильно вивчали «стан» лазні, доходили висновку про його цілковиту безнадійність, і... все залишалося, як було. Можливо, члени тих комісій теж принагідно згадували хвацьке: «Скільки там тієї зими!» Може, і нам краще заспокоїтись і зробити це оптимістичне гасло постійним супутником нашого безбанного життя? Н. А. СІДЛЕЦЬКА, мешканка с. Браїлова Жмеринського району на Вінниччині. Кожна господиня підтвердить, що м’ясорубка зручна і необхідна у господарстві річ. А якщо йдеться не про сім’ю з трьох або чотирьох чоловік, а про цілий колектив колгоспу, про учнів сільської школи, то необхідність у м'ясорубці зростає пропорційно до кількості людей. І ось уже майже рік ми б'ємося над проблемою придбання двох м’ясорубок для колгоспної та шкільної їдалень. Рейди по господарчих магазинах виявилися безрезультатними. Тоді ми звернулися в управління громадського харчування Полтавського облвиконкому, попросивши посприяти у придбанні м’ясорубок, а також столів із гігієнічним покриттям для їдалень. 1 що ж одержали замість допомоги чи хоча б поради? Байдужу відписку в. о. начальника управління В. Н. Собка, що, мовляв, «допомогти немає можливості». Я працюю головою правління колгоспу вже тридцять один рік, але ще ніколи не доводилося одержувати подібних бюрократичних відписок. Отож на даний момент мене вже цікавить не питання: є чи нема у керівників управління громадського харчування можливості допомогти нам тими м'ясорубками, а інше: є у них совість чи її вже давно перемололи у бюрократичній м’ясорубці? І. П. ЛЕЩЕНКО, голова правління колгоспу «Шлях до комунізму» Зіньківського району Полтавської області. У нашому селі Роздолля, образно кажучи, з великої хмари пішов малий дощ. Обіцяли нам керівники Облплемоб'еднання, котре дислокується на території нашого села і котре, за словами голови Компанїівського райвиконкому т. Де-миденка Л С., «по суті справи і провадить в життя програму соціально-культурного розвитку села» (цитата з відповіді на нашу скаргу), прокласти дорогу з твердим покриттям. Отже, велику «хмару», вважай, нам забезпечили. Потім вона поменшала:…

Друже Перче Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"