Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №10 Сторінка 5

(Вітаємо ювілярів)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 10 / Сторінка № 5
Перець 1985 №10 Сторінка 5 - Вітаємо ювілярів. ОПЕРАЦІЯ «БУНКЕР» ГВІТАЄМО ЮВІЛЯРІВ!"! Двійко білочубих піонерів вбігло до кімнати чергового по табору і, неймовірно хвилюючись та перебиваючи одне одного, заторохтіли: Там... у саду... ну, де городи... Підозрілу схованку виявили... Або злодії, або шпигуни... Залізний люк на замку... А навкруги соняшники для маскування, видно... Спокійно, сказав піонервожатий Вася, відкладаючи вбік недочитаний детектив. Спокійно. Без паніки. Викладайте все по порядку... На східну околицю Ровно оперативна група, очолювана піонервожатим Васею, дісталася швидко і непомітно для стороннього ока. Залягли у картопляній грядці, обтиканій високими соняхами. Вася замаскувався під гарбуза, члени групи прикрилися листям кабачків і патисонів. Братимемо голими руками, прошепотів Вася, поправивши на поясі порожню кобуру від ракетниці. Як тільки скомандую: «Руки вгору!», одразу в'яжіть йому гарбузинням ноги. Наш головний козир раптовість і несподіваність. Все. Час було вибрано надзвичайно точно, бо за кілька хвилин по цьому на вузькій стежині, що брала початок від придорожної смуги, з'явилася чоловіча постать. На вигляд кволий, точно імітуючи шелестіння кукурудзи, прошепотів Вася, а запеклий: іде і навіть не маскується. Увага!.. Тим часом чоловік у вилинялій штормівці наблизився до свого таємного сховиська і забряжчав ключами. Дзенькнув, відкриваючись, залізний люк. Руки вгору! пролунав грізний Васин фальцет. Усе останнє, як мовиться, було справою техніки. Незнайомець, до речі, і не пручався. Хто такий? пролунало перше суворе запитання. Городник я єсть, відповів наполоханий власник вилиняло? штормівки. Ентузіаст, так би мовити, і аматор. Стосовно петрушки, цибульки зелено?... Що тут робите? Виконую постанову облвиконкому... Не забивайте нам баків! Яку постанову? Про розвиток колективного садівництва і городництва. Сім років тому прийняту. А кри?вка навіщо? показав Вася очима на залізний люк. То не криївка, відповів ентузіаст петрушки і патисонів. То залізна бочка із кришкою. Закопав, щоб інвентар сякий-такий, трішки міндобрив та старі черевики зберігати. Не возити ж усе це щоразу у переповненому автобусі. І в плані гігієни, і в плані естетики... А в плані порядку, тонко зіронізував Вася, не годиться у землю бочки закопувати і вводити в оману підростаюче покоління. Теж мені підземне колективне садівництво... І скомандував піонерам: Розв'язати. Мал. В. ПЕТРЕНКА І який це безгосподарник розпорядився свіжий асфальт довбати!! Негайно переходь он на ту дорогу: її заасфальтували раніше! Кабачковий аматор поволі оговтувався, а на городні діляночки тим часом потроху почав прибувати люд. Ну й, зрозуміло, одразу ж про наболіле. Ай справді, городники ми курям на сміх, сказав кремезний пенсіонер. Ні у товариство ми ні в яке не об'єднані, ні дозволу на спорудження хоча б мініатюрних садових будиночків не маємо. Та й як їх на оцих клаптях збудуєш... А он у сусідньому Луцьку, проінформував громадян високий блондин в окулярах, кандидат, видно, якихось наук, так там навколо обласного центру неосяжні колективні сади буяють. Десятки тисяч людей займаються корисною…
 Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"