Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №18 Сторінка 4

(Гуморески, Народні усмішки)
Перець 1985 №18 Сторінка 4 - Гуморески, Народні усмішки. ГУМО ЕСКА Не буду сперечатися, можливо, я теж погарячкував, не втримав себе у рамках. Можливо, бо мені важко бути об'єктивним я травмований у кращих почуттях і маю сувору догану. Але давайте розберемося, не усі горіхи на мою голову, лишіть щось і йому. Наприклад, характер у нього важкий, нетовариський, вовкуватий. Я із Гаврилом Македоновичем п'ять років в одній кімнаті душа в душу просидів жодної суперечки, жодного непорозуміння. Про домашні справи, про футбол, про нероб з сусіднього відділу, інколи пошепки начальника полаємо все як у людей. У передсвяткові дні один з одним за руку вітаємось. Зранку. А під кінець, дивишся, Ма-кедонович двері на ключ, газетку на стіл і бутерброд навпіл. Ну, все як у людей! Коли Македонович на пенсію пішов, навпроти мене ось цього посадили, вік би його не бачити! Ні, душею кривити не буду працювати він уміє. Поділити, помножити, відняти це він блискавично. Корені квадратні та кубічні подумки, ніби граючись, колошкає. Але зануда страшенна. Я спочатку до нього ладком намагався підкотитися. Вітався пер шим, а коли додому йшов, «доброї ночі» бажав. А від нього тільки й чуєш: «Ви, Петру-сенко, з обідньої перерви запізнюєтеся!» або «Негайно переробіть звіт, поки я начальству на до по в і в ». А позавчора таке видав, що в мене волосся, наче живе, заворушилося. «Ви, каже мені, абсолютний нуль у бухгалтерській справі. До того ж від вас учорашнім сивушним духом тхне, а це погано впливає на швидкість моєї думки і може стати причиною математичної помилки у звіті за минулий квартал». Подивився я на його пику, пісну і сіру, і таке відказав, чому в жодному науковому центрі навчитися не можна. Він на мене зелененькі оченята вилупив, заблимав, наче «зайчиків» газозварки нахапався. А я вже не злазю з нього. Що ти в житті розумієш, що, окрім цього кабінету та звітів, бачив? Ти коли-небудь на пляжі у Піцунді був? Там жіночки такі під прямими променями сонця мороз по шкірі пробігає. А «пульку» писати вмієш? Отож, а я одного гідрометеоро лота з Києва на троячку, мов липку, обідрав! А чачу пив? Це тобі не якесь там хімічне з'єднання, це напій життя, він аорту розширює... І таки додавив його. Хочу чачі, зненацька забажав він чужим…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"