Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №24 Сторінка 13

(Страшне перо не в гусака)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 24 / Сторінка № 13
Перець 1985 №24 Сторінка 13 - Страшне перо не в гусака. Цей незбагненний «СОЮЗДРУК»... Неймовірна історія, що сталася з Перцем перед Новим роком Усе почалося з того, що до редакції надійшло кілька листів, прочитавши які, я від подиву заціпенів і вийшов із цього стану аж за годину. По-перше, читачі з Дніпропетровської області скаржилися на те, що у Широківському, Магдалинівському, Царичанському районах вони не можуть купити «Перець». По-друге, на те ж саме скаржилися читачі з Новомиколаївського та Чернігівського районів Запорізької області. По-третє, про це ж писали з Херсонської області. По-четверте, про те ж повідомляли з Одеської області. А по-п’яте, республіканське агентство «Союздрук» у своїй депеші оповіщало редакцію про якесь списання «Перця» і з неприхованою загрозою віщувало, що воно агентство «не може гарантувати повну реалізацію» того ж таки «Перця», у зв’язку з чим «процент його списання у четвертому кварталі може збільшитися». Спершу, коли минуло заціпеніння від подиву, я було подумав, що читачі пишуть не про журнал, а про перець стручковий чи в горошок, а, може, й молотий, отож, мова, либонь, іде про якісь збої в торгівлі продовольчими товарами. Однак, придивившись уважніше, помітив, що в усіх листах «Перець» було написано з великої літери і взято в лапки. З іншого ж боку що саме списує республіканське агентство «Союздрук»? Якщо журнал, то як таке може бути, коли он люди не мають змоги придбати його в кіосках того ж «Союздруку»? Якщо ж не журнал, то чи не означає це, що республіканське агентство з якоїсь невідомої причини полишило свої безпосередні обов'язки і на громадських або ж інших засадах зголосилося торгувати продтоварами, у тім числі й перцем стручковим, у горошок чи молотим? Але в такому разі при чому тут редакція, котра взагалі нічим не торгує? Словом, у всьому цьому слід було розібратися. Тому, відрядивши своїх фейлетоністів за адресами, зазначеними в іногородніх листах, сам я подався за столичною адресою, зазначеною в таємничій союздруківській депеші, на вулицю Дружківську, 10. Зустрівши мене, мов рідного брата, начальник агентства Анатолій Олександрович Литвиненко негайно покри-жанів, як тільки дізнався про мету мого візиту. Ні, стручковим, молотим і перцем у горошок іще не торгуємо. А от роздрібний продаж журналу «Перець» ведемо. І списуємо. Те, що лишається... А чому, пробачте, лишається? Ну, це вже вам мусить бути видніше, Анатолій Олександрович глянув на мене так суворо й пронизливо, що мені тут же закортіло у чому-небудь розкаятися. Однак, перш ніж перейти до каять-би, я все ж таки вирішив про всяк випадок зануритися у цифрові надра агентства і спробувати збагнути суть списання журналу. Вона виявилася такою. Кількість примірників «Перця» для роздрібної торгівлі «Союздрук* визначає на власний розсуд, не питаючи поради в редакції. Так само не питаючи, розподіляє по областях. А от там, в областях (дякувати долі, не в усіх), діється таке: левова частка роздрібного тиражу паками осідає у великих містах, забиває кіоски Союздруку» (за тими паками кіоскерам дуже зручно дрімати) зате у села, селища, райцентри ідуть буквально лічені примірники. Скажімо, п’ятнадцятого номера журналу в тому ж Дніпропетровську осіло 23.700 примірників, а на весь Широківськнй район пішло усього лиш 15 примірників, на Магдали-нівський ЗО, Томаківський 50, Царичанський разом із Петриків-кою 80 і т. д. Одеські кіоски забили 19 тисячами примірників того ж номера, а Миколаївський район обдарували тільки тридцятьма, Саврансь-кий сорока, Тарутинський…
 Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"