Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №15 Сторінка 5

Перець 1985 №15 Сторінка 5. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА Вірно хтось сказав: поїдеш далеко побачиш багато. І ми у цьому переконалися. Коли сіли в автобус та й поїхали. І поїхали далеченько. Майже за три сотні кілометрів від столиці. Аж у Чернігівську область, аж у місто Корюківку. А вже у цій Корюківці чого тільки не побачили. І не тільки побачили, а багато ще й почули. Такого, що пов'язане з історією цього славного поліського міста. Так, назва Корюківки пішла від імені козака Омеляна Каруки, який у 1657 році, шукаючи не заграбастаної ще панством землі, облюбував для свого роду надійно захищене лісами затишне місце на березі річки Бречі. Довідались ми й про те, що подальша історія міста тісно переплітається з першим масовим страйком цукровиків у 1898 році, маївками, таємними зборами перших революціонерів. В роки Великої Вітчизняної війни Корюківка стала одним із центрів партизанського руху на Чернігівщині. Що ж стосується найновітнішої історії Корюківки, то про неї говорити особливо не доводиться. Оскільки вона сама говорить за себе. Бо на сьогодні Корюківка одне з найбільш економічно розвинених та перспективних міст Чернігівської області. І це ні в кого не викликає сумнівів. Хоча б тому, що є в Корюківці фабрика технічного паперу фабрика, з якою за своєю потужністю може позмагатися хіба що московська. До того ж, от-от стане на цій фабриці до ладу найпотужніший у республіці шпалерний цех, і тоді пальма першості у виробництві шпалер перейде з Одеси до Корюківки. Доброї слави зажив у області й місцевий лісгоспзаг, який щороку виконує та перевиконує виробничі плани. Пишаються корюківці й своїми маслозаво- дом та заводом продовольчих товарів, а також фабриками меблевою та господарчих товарів... Ось що дізналися ми про це затишне та чисте місто. А ще дізналися про те, що живуть у ньому напрочуд симпатичні, щирі та лагідні люди. З однією неповторною рисою. А саме: невтомним бажанням запрошувати в гості. Кого-кого, а гостей, здається, корюківці могли б зустрічати о будь-якій порі року й цілодобово. Спершу такій винятковій гостинності ми не надали особливого значення, позаяк любов до гостей властива всім нашим людям. Аж поки нам не стали зрозумілими причини тієї незвичайної гостинності. А криються вони насамперед у тому, що корюківці винятково закохані у рідне місто. А тому вони ревно дбають про те, аби воно сподобалось і гостям. Якщо не за першим разом, то за другим уже неодмінно... Тож не встигли ще ми вийти з автобуса, як незагайно отримали від гостинних городян запрошення... приїхати до Корюківки вдруге. Таку поспішність господарі міста пояснили тим, що їм тоді не доведеться червоніти перед приїжджими за приміщення автостанції старе, тісне та холодне. Не ступили ми й кількох кроків, як за першим запрошенням відвідати Ко-рюківку як-небудь іншим разом, тут же отримали й друге. Нас попросили приїхати сюди відразу після того, як благополучно завалиться приміщення міської лазні. За прогнозами довгожителів, цього чекати недовго: корюківсь-кій лазні уже щонайменше сто років. І тільки цей скорботний факт, як вважають корюківці, може змусити обласні організації поставити руба питання про якнайшвидше будівництво нового банно-прального комбінату. Третє запрошення ми з радістю прийняли біля ставків колишнього улюбленого місця відпочинку городян, а тепер -замуленого та захаращеного сміттям. Як пояснили нам господарі, водойми ці уже протягом кількох років збираються почистити,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"