Журнал Перець

ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №06 Сторінка 12

(Літературні пародії, Іронізми, Страшне перо не в гусака)

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1985 / № 06 / Сторінка № 12

Журнал Перець 1985 №06 Сторінка 12 - Літературні пародії, Іронізми, Страшне перо не в гусака. 1 КОМЕНТАРІ ПОЕТИЧНІ НА ТЕМИ ПРОЗАЇЧНІ Диптих про свічки та про стовпи ЛІРИЧНО-ОРНІТОЛОГІЧНЕ Я узяв тебе за руки, В очі глянув: прощавай... З криком болю, з криком муки Падав птах за небокрай. Раннім-раном, раннім-раном Помах рук твоїх: прощай. Чи то чайка за туманом Впала десь за небокрай. Петро БОНДАРЧУК. Із збірки поезій «Шахтарське небо». Мабуть, вдумливо читали Збірку в селах і містах. Бо якось мені прислали Орнітологи листа: «Як отак от про розлуки Ти писатимеш, то знай: Птиці згинуть з криком муки Всі впадуть за небокрай. 1 казати будуть люди Про Петра Бондарчука: Цей поет птахів повсюди Знищив без... дробовика!» Євгенія КАРАМІНА, Микола РОЗУМНИЙ. ІЗ МЕНТОРСЬКИМ ФОРСОМ Трикутник журавлиний в небесах Легкий, мов теорема Піфагора... Не тямлячи отерплих п'ят... Крізь осяйну нешелестінь... І прошу вас, із менторським форсом Не дивіться поверх моїх брів: Шапку заячу цю срібноворсу Я із куплених шкірок пошив. Михайло ПАСІЧНИК. Важкий, немов Ейнштейнове учення, Додому йшов неквапно, мовчкома... Тіснила душу заяча печеня, А заджмелілу голову зима. Нешелестінь була, аж терпли п'яти... Чому ж ваш погляд з форсом поміж брів! Ні, не хотів я зайчика вбивати Я тільки словом раз його огрів! ДОВГЕ СЛОВО Я ставлю слово те на варті, Що людям силу додає. Олексій ДОВГИЙ. Майнула думка: вже читав десь схоже, Та квапитись з огудою не варто: Тарас Великий ставив на сторожі, Олекса Довгий, навпаки, на варті. І СВІНУЛО... І свінуло. І врешті день почавсь... Скоро мало дніти... От і заночіло... На стишені води Сіється зоряний мак... Одна на все небо звізда... Звізда любові дивиться з узвиш... Почув я родинний зв'язок З далекою тою звіздою. Олег ОРАЧ. Нічнуло. Звізди спочивати... Звізда любові лиш не вснула, І сіє звіздний мак на хати... Та свінуло. А потім днуло. С. КОВАЛЬ. 1 Р о н І з м и ХОЧ СВІЧКИ!.. Зверталися ми й до начальника районної електромережі Зайковсь-кого В. О. нічого не помогло...» «Уже не знаємо, РЕС Фуркало В. Л. II (З листа мешканців села Більманки Куйби II евського району на Запоріжжі). куди й писати, кого просити: навіть начальник чи не зміг, чи не хоче нам помогти...» (З листа мешканців вулиці Кірова, (О в селі Буках Маньківського району Черкаської області). Ледве-ледве дощик бризне, Чи повіє вітерець, Як по хатах, блимне-зблисне, І електриці кінець! Телевізор не працює И холодильник. Мов сліпці, Сидимо собі й кукуєм При чадливім каганці. Ми, звичайно, добре знали І причину темноти: Чи стовпи підгнилі впали, Чи замкнуло десь дроти І таке буває часто, Ой, далося вже взнаки!.. Тож прохаємо начальство: Привезіть нам хоч свічки! СТОВПИ «НА ТАРІЛОЧЦІ» В село дорогу прокладали, Це добре, треба це якраз... Але стовпи поруйнували, И…

Літературні пародії Іронізми Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

Copyright © 1922-2024 "Перець"