ГУМОР І САТИРА

Перець 1985 №06 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1985 / № 06 / Сторінка № 3

Перець 1985 №06 Сторінка 3. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА На нашому вечорі самодіяльності продавець продовольчого магазину покаже декілька фокусів. Андрушівка місто. Місто на Житомирщині. І це таки факт. І не тільки тому, що про це сповіщають всі довідники, енциклопедії та географічні карти, які побачили світ за останні десять років. Є на сьогоднішній день у Андрушівці і світлі та просторі заасфальтовані вулиці, і багатоповерхові, з усіма зручностями будинки, і ошатна міська площа, і універмаг з усілякими товарами, і ресторан з музикою. Є тут і промисловість. Це спиртовий, цукровий та сироварний заводи. До речі, продукція останнього анічим не поступається перед кращими світовими зразками. Як бачимо, всі основні атрибути міста у повній наявності. Правда, як місто Андрушівка винятково молоде. У цьому році готується вона відзначити лише десятирічний міський ювілей. Отож історія Андрушівки у новій якості тільки починається. Та, на відміну від багатьох інших міст, починається вона не на голому місці: до цього ж була Андрушівка селищем міського типу. А це про щось та свідчить. І хоч Андрушівка, повторюємо, місто молоде, але, як і будь-яке місто, має воно вже й свої перші проблеми. Найголовнішою ж, певно, є для Андрушівки проблема, що притаманна всім молодим містам, а саме пошуки неповторності. Знайшли геологи на її околицях поклади бурого вугілля. Почалася його розробка. А це, у свою чергу, позначилося на рівні підземних вод. Опустився той рівень по саме нікуди. А відтак поменшало води й у криницях. А звідси постала перед керівниками міста незагайна потреба: спорудження водогону. Тільки за це діло в Андрушівці ще не бралися. Оскільки Житомирський облвиконком ніяк не знайде спільної мови з республіканським Міністерством вугільної промисловості, яке має дати на спорудження того водогону кошти. І поки оті дві поважні організації, даруйте, товчуть воду в ступі, андрушівцям наповнювати відра водою стає все важче. Відомо, що міське життя тільки розніжує людину, робить її непридатною до боротьби з труднощами. А від цього передусім страждає сама людина. Бо життя, як відомо, є життя, і від нього нікуди не сховаєшся. Тому «батьки» Андрушівки, зваживши всі «за» та «проти» цієї проблеми, не пішли традиційним урбаністичним шляхом у розвитку рідного міста. Швидше, навпаки: вони чимало роблять, аби зберегти в андрушівців такі якості людей від землі, від природи як витривалість, невибагливість, уміння обходитися малим, протистояти стихії тощо. Слід сказати, що наслідки цього зворотного еволюційного процесу, який відбувається нині у місті, торкнулися певною мірою і нас У готелі «Україна» ми мерзли, либонь, не менше, аніж жителі тропічної Африки, якби доля закинула їх на острів Шпіцберген. Виявляється, будівельники облрембудтресту так змонтували готельну систему опалення, що у нас довго зберігалося враження, начебто саме через Андрушівку проходить меридіан холоду. До того ж, тепла вода у готельних кранах буває лише влітку. Та не будемо звинувачувати андрушівців у негостинності. Швидше за все, зустрічають вони гостей холодом тому, що їм і самим того тепла бракує. Приміром, у будинках по вулиці Вобяна, 15-а та Зазулинського, 9 його постійно не вистачає. Не подають комунальники, керовані В. П. Грищуком, сюди і гарячої води, посилаючись щороку на один і той же самий аргумент: малу потужність котельної (хоча для того, щоб її збільшити, нічого не роблять). Безсумнівно, всім добре відома аксіома: найлегше…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"