Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1985 №11 Сторінка 3

Журнал Перець 1985 №11 Сторінка 3. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА Мамо! «Швидка» з району приїхала! Тю! Так Петро уже тиждень як на роботу вийшов! Над Іваном Гнатовичем велико-писарівські рибалки ще й досі підсміюються. А було діло так. Одного дня повертався старий з річечки Братениця, що у Ворсклу впадає. Як діла, діду? Настьобали рибки? Фарбовані деруни Та клювало щось поганенько. Але трохи таки взяв. Покажіть. А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову. Зазирнули цікаві рибалки у дідів кошик і за животи похапалися. Що ж це ви, діду, наловили? Раки не раки, та й рибою не назовеш. О-о, вам аби зуби шкірити, аж образився Гнатович. На рибі розумітися треба. Деруни це. Так у нас окунчиків називають. Отакі окунчики?.. ще дужче зареготали хлопці. Чого ж це вони у вас якісь аж темно-коричневі? Чого, чого... Порода така. Сабанєєва, мабуть, не читали. А він, до речі, про це чітко написав, Мовляв, колір окуня залежить від якості водички, де живе. Як так, тоді, виходить, ви цих дерунчиків у баюрі на шляху наловили? Ач, які грамотні, ще дужче розсердився старий. Не у баюрі, а у Братениці. Трохи нижче Лука-шівського крохмального заводу. А до чого тут завод? Е-е, у ньому ж уся штука. Ви бачили, які там відстійники? Звичайнісінькі ями. Навіть не обваловані. Щось ви, діду, не туди пливете. Ми вам про рибу, а ви нам про якісь відстійники. Аякже. Бо зв'язок тут дуже тісний. Якщо хочете знати, дирек тор цього заводу Анатолій Федорович Єремеєв за допомогою своїх так званих очисних споруд не те що окунців, а й щупаків у будь-який колір може перефарбувати. А котрий, значить, колір міняти не схоче, то плисти йому догори черевцем. Та він хіба що фокусник, той директор? Майже. Хоча сам по собі фокус до смішного простий. Ось уже багато-багато років заводські очисні споруди ніхто не чистить, ніхто не лагодить. З них прямим ходом у річку Братеницю кільканадцятьма смердючими ручаями течуть відходи крохмального виробництва. То чого ж все-таки дерунчики коричневі? Подивився б я на вас, якби вас відразу скупати у кислоті, лузі, вуглеводах та клітковині, які з дня на день заповнюють Братеницю. Цікаво, у яку б смужку ви були? Хоча й переконливо говорив старий, та ще й посилався на акти перевірок про забруднення колись мальовничої річки Братениці Лукашівським крохмальним заводом, та великописарівські рибалки йому не дуже повірили. Бо коли спробували самі тих брудно-коричневих окунчиків настьобати, нічого з того діла не вийшло. Навіть жаби від того смороду…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"