ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №09 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1986 / № 09 / Сторінка № 5

Перець 1986 №09 Сторінка 5. Нап В СОЛОНЬКА Виходьте, мені вже в парк заїжджати треба. Ні, ми виходити не будемо, тут зачекаємо, бо вранці в автобус сісти неможливо. ДАЛИ ПЕРЦЮ! НЕХЛЮЯМ. Буквально до ручки довели автотранспорт керівники гаража радгоспу ім. XXI1 з'їзду КПРС Білозерського району Херсонської області. І не лише автотранспорт, але й що ще гірше трудову дисципліну в колективі. Лист, який наді йшов до редакції, Перець по просив перевірити народних контролерів. Голова районного комітету народного контролю В. Г. Хороняк повідомив про наслідки перевірки: завідуючого гаражем В. Добролевського та інженера-механіка М. Банішевсько-го з їхніх посад звільнено, головному інженерові радгоспу А. Бі денку оголошено догану. МАХІНАТОРОВІ. А. Беліков, керуючий відділенням радгоспу «Заплавний* (Броварський район на Київщині), виявився при перевірці сигналу до Перця робітників цього господарства вельми метикованим махінатором: зокрема, при ремонті тваринниць ких ферм займався приписками, на закріплений за ним автомобіль незаконно списав сім покришок і понад тисячу літрів бензину, вніс у свою трудову книжку фальшивий запис, щоб приховати перерву в стажі роботи й т. ін. За це, як повідомив редакції заступник го лови Броварського комітету народного контролю І. М. Бойко, Беліков позбувся керівної посади. А опріч того, на нього зроблено й грошове нарахування з метою часткового покриття завда них радгоспу збитків. Мал. В. ПЕТРЕНКА Без СЛІВ. ЛЮДИ ДОБРІ, що ж це діється? Що діється? Зверніть же увагу, громадяни й товариші: гине риба в річці! Чуєте? Риба в нашій річці зникає! Це кажу вам я, Митрофан Ступа, рибалка з діда-прадіда. Тут, на пониззі нашої Прип’яті і в верхів’ях Київського моря, мене знають і старі й малі, і кожний може засвідчити, що своїх слів я на вітер не кидаю. Рибалю я, можна сказати, все своє життя, тобто ловив змалку та, мабуть, ловитиму й до останку. Якщо тільки буде що ловити... Ви чуєте? Кажу якщо тільки буде що! Бо надійшла ниньки така скрута, що іншого разу, повірте, повертаєшся з річки з порожніми руками. Як той неук, що не вміє навіть черв’яків нанизати на перемет, або як той недбайлиця, що в нього і сітка завжди драна, і човен тече, як решето... От до чого воно дійшло, люди добрі! А колись же, бувало... Аж самому вже не віриться, їй-їй не віриться. А воно ж було! І не так-то, щоб дуже давно, яких-небудь тридцять весен тому, а то й менше... Сядеш, бувало, на свою довбанку або плоскодонку (моторів тоді на човнах ми не знали й не відали), провеслуєш якийсь там кілометр чи найбільше два, аби тільки до протоки добратися та хоч раз вмочити сітку в річку... Пошуруєш там годину-другу-третю, і поганяй додому. Пливеш собі, веслами помахуєш, пісню мугичеш, а на дні човна крутять-ся-вертяться, писки роззявляють, хвостами плещуть і ледачі лящи-ки, і проворні щучки, і срібляста пліть, і окунці-молодці... Було, було... Та тільки ж загуло!.. Скоро, мабуть, навіть верховодів та йоршів доведеться вписувати в ту Червону книгу, що природу охороняє. Мовляв, щоб хоч на розвід залишалися... Та й звідки йому братися, тому риб’ячому поголів’ю, коли браконьєри, їдять їх мухи з комарами, злітаються на річку, як те вороння. І нема від них спокою для риби ні вдень, ні вночі, ні влітку, ні взимку, ні навіть під час нересту! Ось хоча б і минулої весни. Квітучий травень настав, береги прозелень освіжила, пташки ще бечуть-паруються, риба рушила у всі протоки й стариці на нерест. Дай, думаю, навідаюся хоча б на ті три протоки, що поблизу нашого населеного пункту, вниз по течії Прип’яті. Завів двигуна на своєму дюралюмінієвому «Про гресі», сказав сусідам на причалі, що, мовляв, по хмиз попливу (це щоб на випадок чого для рибінспекції був мотив), і ру шив. Заїхав у одну протоку, сюди-туди озирнувся, придивився, примірявся... Бачу перетнула ту протоку справжнісінька риболовецька сітка та ще й з такими контрабандними вічками, що від них кожна рибінспекція знепритомніє... Запримітив я її, ту бра коньєрську сіть, і так же противно стало на душі, немовби в обличчя хтось мені плюнув. «Чи ба, який проворний! подумав я про того браконьєра. Попере д усіх ви- 6 монолог РИБАЛКИ скочив із своєю снастю. Ні сорому в чоловіка, ні совісті...» Подався звідти на другу протоку аж і там сітка. А на додачу ще й два ятірці запримітив під кущиками... «Ну, думаю, гади! Ну, жаднюги! Навіть на нерест не зважають, чортові губителі природи? Де ж ваша совість?..» Та з тими думками мерщій третю протоку. І уявіть собі виявив там нічого. Ні сітки, жаків, ні переметів. Виходить, не встигли ще? Ну, думаю, сьогодні не встигли, а на завтра хтось же та з'явиться. То з якої ж речі, думаю, віддавати цих лящів чи язів яко-му-небудь дворукому хижакові?.. Краще вже поставлю тут свою власну сітку, я ж рибалка з діда- знадобилася та березова жерді няГдпоцеречну перекладну;..; на не ні Добре, що хоч горілку менше хлещуть. А то, було, ну просто не просихали. Особливо, котрі молодші: мовляв, воля тут нам, ні міліції, ні тата з мамою, ні профкому... Пиячили, горланили, непристойні слівця вигукували аж вуха в'янули, слухаючи... І що воно за люди, їдять їх мухи з комарами! Чи є в них хоча б квиточки товариства рибалок і мисливців або, наприклад, дозвіл на ловлю риби з якоря, посеред річки? І чи нема серед них звичайних, як-то кажуть, дармоїдів і спекулянтів? Правду кажучи, кортіло не раз звернути на деяких з них увагу міліції та рибінспекції... подумати: а чому саме мені найбільше треба? обернеться те проти мсш їх же тільки заче:ПИ...М Декого з них я, між іншим, знаю, бо сам же часто Сновигаю човаои у тих місцях. Одного разу навіть зважився був сказати їм: Ви б, кажу, хлопці, трохи той... Ви б, може, трохи не той... З тим своїм браконьєрським знаряддям... Риба, кажу, вона ж, знаєте, державна власність... А ви ж її нещадно та ще й безкоштовно...» -А вони мені: А ми, кажуть, ІМ? Ми тез згадаєш - 1 тільки дядьку Ми1 не виявився резерв. (Я то сам її, прокляту, можна сказати, не вживаю, хіба що інший раз у зв’язку з несприятливою погодою, тож і І фржу про всякий випадок у носовій камері, під надійним; замком). І н єте за День я 3 того браконьєрського шнура півмішка риби зняв. Лящі, судаки і язі. оамахнувс раа-другап, -- 1 навІть ТРИ ДУРнУВатих сомики раз, та й ще, звалив ту третю Рв'* Пилися, хо4 * серед дня. Видно, якраз на їхню яму надиба» Повертаюся , звідті Д с Ию собі: скільки ж вони риби вигрі-бакіть з річки, ті нахабні браконьєри! І ніхто ж їм ні слова не . '-бкаже, немов посліпли люди, немов не розуміють до чого воно 'Й гься... *' Немовби й недавно ця пригода була; а : --- І.!- Зітхнеш. Не буває гелер таких воду в ст ВИЛОВІВ На нашій рІЧЦІ. навіть підпита вирощував? Яке ж ти маєш право нищити їх? Щоб тобі руки, думаю, покорчило! Зрубав дві, а завтра, либонь, і третю повалиш? А не діждеш, думаю, чортів браконьєр! Не діждеш? Ну й витяг свою…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"