Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №13 Сторінка 7

Перець 1986 №13 Сторінка 7. ІНТЕРВ'Ю З ПЕРЧАНСЬКОЇ УЯВИ ПЕРЕЦЬ: Валерію Васильовичу, прихильники київського «Динамо» Вас жартома і всерйоз називають «основоположником української школи футболу». Ви знамениті сьогодні й своїми блискучими перемогами, що приголомшили футбольну Європу. Маю на увазі двічі завойовані Вами і Вашими козаками з Дніпра Кубок кубків і Суперкубок. Але не менш знаменита і Ваша манера лід час матчів похитувати головою. Особливо це стосується міжнародних поєдинків. Мої читачі цікавляться, що воно означає! Коли, звичайно, це не професійний секрет! ВАЛЕРІЙ ЛОБАНОВСЬКІЙ: Для Вас не секрет! Це умовний знак, який не забороняється суддями навіть міжнародного класу. Він адресується моїм футболістам: грайте, мовляв, не тільки ногами, а й головою. Бо голова у футболі не останнє діло... А мої хлопці уміють, як Ви бачили, робити на полі й те І друге. ПЕРЕЦЬ: Анатолію, шанувальники футболу цікавляться, а чому ви досі не одружені! АНАТОЛІЙ ДЕМ'ЯНЕНКО: Останнім часом тільки те робиш, що мотаєшся по закордонних полях. І женитись ніколи. ПЕРЕЦЬ: Може взяли б закордонну! Імпортне тепер модне!! АНАТОЛІЙ ДЕМ'ЯНЕНКО: Мода це завжди тимчасове явище. А мені хочеться надовго і всерйоз. Окрім цього, я не схиляюсь і не стаю на коліна ні перед якими закордонними фірмами. Мені найдорожче свої ворота... ПЕРЕЦЬ: А що ви можете сказати про ворота, які захищаєте! ВІКТОР ЧАНОВ: Дорожче від своїх воріт в мене немає нічого в світі. І це я довів разом з Михайловим перед усією Європою. Захищаючи ворота, я не жалію ні голови, ні рук, ні живота свого. Свідками цього мільйони телеглядачів І глядачів-болільників. ПЕРЕЦЬ: Олеже Олексійовичу, у Вашому житті сотні міжнародних матчів, сотні голів... Нам відомо, що ви не на всі сто відсотків володієте Іспанською мовою, І все ж під час матчу в Ліоні, Ви, звертаючись до іспанських болільників, щось їм сказали. Якщо не секрет, перекладіть оте сказане на українську мову. ОЛЕГ БЛОХІН: Ви бачили, що робилося на трибунах, де сиділи уболівальники «АтлетІ-ко»! Коли я забив другий гол у їхні ворота, вони одразу замовкли, I я, скориставшись паузою, їм сказав: «Гранди, сеньйори! Гру зроблено! Викидайте петарди і опускайте прапори». Вони прислухалися, і після цього їхні симпатії перейшли на наш бік. ПЕРЕЦЬ: Після першого м’яча у ворота «Атлетіко» деякі журналісти Вас охрестили Піпін Короткий. Чи не образилися Ви на це! ОЛЕКСАНДР ЗАВАРОВ: А чого ображатися! По-перше, почуття гумору мене не полишає навіть на футбольному полі, а по-друге, як Вам відомо, Піпін Короткий це фракський король, який постійно перемагав. Якщо ж вони мене прирівняли до короля футболу, то я не проти. ПЕРЕЦЬ: Вас Валерій Васильович Лоба-новський «випускає» всього на де-сять-п'ятнадцять хвилин в кінці другого тайму! І Ви все ж умудряєтеся забити «свій» м’яч. Як було, скажімо, в Ліоні. Він що, економить Ваші сили! ВАДИМ ЄВТУШЕНКО: На поле мене, скромно кажучи, на більше просто не можна випускати, бо якщо розіграюсь, то тоді мене навіть руками не зупинить ніхто. Он який досвідчений воротар «Атлетіко» Феллол, чемпіон світу, але й йому руки не допомогли. Словом, коли в мене м’яч в ногах, нічиї руки не зупинять. ПЕРЕЦЬ: Сергію, Ваше прізвище уже увійшло в енциклопедію. Але там чомусь не дописали двох останніх літер. Чим це пояснити! СЕРГІЙ БАЛТАЧА: Кажуть, що у мене все попереду. Я теж у це вірю. Якщо вже потрапив на сторінки «Перця», то і до енциклопедії рукою подати. ПЕРЕЦЬ: Кажуть, що після Вашого удару по воротах збірної Бразілії вся Бразілія тільки ахнула. Що Ви можете сказати на цеі 3 властивою Вам скромністю. АНДРІЙ БАЛЬ: Хіба тільки Бразілія! Я й сам гахнув, а от бразільський воротар... не встиг. Кажуть, він охнув, але вже було пізно. М'яч валявся біля його ніг... ПЕРЕЦЬ: Останнім часом, як Ви знаєте, навіть найзапекліші уболівальники уже не п'ють. А от чим пояснити, що вони постійно наспівують «Ех, Рац, іще Рац!»! ВАСИЛЬ РАЦ: Не тільки наспівують, а й говорять; РАЦфутбол, РАЦІональний, РАЦгра, РАЦгол. Чи не так! ПЕРЕЦЬ: Ви маєте, Василю, РАЦію! ОЛЕГ КУЗНЕЦОВ: А що вони про мене кажуть, бо мені на полі не завжди чути! ПЕРЕЦЬ: Кажуть, що Сосна, стояв, як дуб, а Олеша стоїть, як скеля. Непорушно. Що ви на це! ОЛЕГ КУЗНЕЦОВ: А воно так І є. ПЕРЕЦЬ: Що Вам найбільш заважає у грі! ІГОР БЄЛАНОВ: Футболка... за яку постійно хапаються захисники суперника. ПЕРЕЦЬ: Що найбільше дратує суперника, коли Ви виходите на поле! ІВАН ЯРЕМЧУК: Очевидно, мій зріст! Бо всі вони, суперники, на всіх мовах кажуть одне і теж: таке мале, а таке вредне! ПЕРЕЦЬ: Уболівальники стверджують, що у Вас такий сильний удар, від якого воротарі заплющують очі, мріючи, щоб Ваші м'ячі летіли вище воріт. А от про що Ви мрієте! ПАВЛО ЯКОВЕНКО: Щоб мої м'ячі летіли під перекладину, а не потрапляли в неї. Що ж до воротарів, то їм я…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"