Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №15 Сторінка 3

Журнал Перець 1986 №15 Сторінка 3. Я вже й не пригадую, хто перший ось це слово придумав. Боюсь, що цього не пам'ятають й старожили нашого науково-дослідного інституту. А все почалося з того самого дня, коли ми зайнялися проблемою двокрилих кровопивць. Власне, проблемою не в цілому, а досить-таки в локальному ракурсі: хто смокче кров у живих істот планети комар-самець чи комар-самка? Як тільки це питання постало на порядку денному, науковий світ нашого інституту розділився на дві частини. Одна частина науковців твердила, що кров п'с самець, друга що самка. Ось саме над цією проблемою ми й дискутуємо уже більше трьох десятиліть. Я кажу «ми», бо нас й справд ціла армія. Ну, не армія, але й не батальйон. Словом, нас чимало. Одна тисяча двісті з гаком чоловік. А проблема у нас дуже й дуже серйозна. Ми боремося з тим, з чим протягом мільйонів років боролося людство і не... перемогло. Точніше, ми ще не боремося, а поки що вивчаємо: хто ж не давав і не дає спокою людству, починаючи від неандертальця до сучас- По-моєму, ви більше підписали заявок, аніж одержали подарунків. ника: самець чи самка7 Людство на цю справу кидало всі наявні сили і можливості, але так і не дізналося, хто ж справжній кровопивця. І от ми на порозі відкриття: кров смокче з людей самка. І от саме цю двокрилу кровопивцю ми сьогодні, як ніколи, вивчаємо озброєним до зубів оком. Я уже навіть написав дисертацію: «Роль носа самки під час процесу висмоктування крові у гомо сапієн- сах. Чудова повинен вам сказать дисертація. Нею усі мої знайомі й родичі зачитувалися, як пригодницьким романом. Усі захоплювалися силою її проблематики, а головне новизною і оригінальністю думки. Але яким було й моє здивування, коли я несподівано дізнався, що тепер у нашому науково-дослідному інституті на одну дисертацію менше. І така велика честь (я іронізую) випала саме моїй дисертації, тема якої не давала анінайменших підстав для будь-яких сумнівів. І от знайшлись реалісти засумнівалися. Мовляв, усе це комарові до носа. І це вважається реалістичним підходом до справи?! Це у вік меліорації і садових будиночків?! Це тоді, коли маємо два вихідні, і щоб їх спокійнісінько просиджувати над річкою чи озером, ми тепер знову повертаємося до періоду мезозойської ери й починаємо ляпати самі себе по спині й по інших місцях здорового тіла. А як показали останні двадцяти-дев'ятирічні досліди,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"