Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №22 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 22 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1986 №22 Сторінка 5. (СПОГАДИ ШЕФА) Автобусами міжміськими і відомчими, а також різним попутним транспортом їхали-добиралися ми з Одеси до Аннівки: хто навпростець, через Молдавію (200 кілометрів), хто окружним шляхом, через Буджацький степ (250 кілометрів). Ми це представники різних одеських обласних установ і організацій: працівники Палацу піонерів, методисти Будинку народної творчості, редактори видавництв, єгері з Товариства мисливців і рибалок... Обтрусивши пил далеких доріг, всі прибулі діловито заходили до сільського клубу. Що ж нас об'єднало і закинуло сюди, на край Причорномор' я? І чому всі прибулі, тільки-но зайшовши до клубу, розділилися на два табори: чоловіки залишилися в залі, а жінки подалися на сцену і тут же опустили завісу. Яку виставу будуть дивитися ті, котрі розмістилися в залі? Ту ж саму, що й ті, хто отаборився на сцен»: всі будуть організовано дивитися сни. Для цього в залі і на сцені один антураж: рівними рядами розставлені ліжка з матрацами, ковдрами, подушками... Отже, тепер вам, гадаю, стало ясно: у клубі села Аннівки Тарутинського району, що на Одещині, поселилися шефи. Примчали сюди, облишивши дискусії про те, потрібна допомога городян селянам чи ні, а якщо потрібна, то яка фізична чи інтелектуальна. Бо які можуть бути дискусії, коли бур'яни глушать посіви. Сапа в руках шефство в дії! В райкомі партії сказали господарям при гостях, а гостям при господарях: як тільки в радгоспі не будуть створені необхідні умови, шефи їдуть додому, а директор на бюро. Вранці нам подали авто. Сідали, хто як міг. Я не встиг вхопитися за передній борт, низький і потрощений, і полетів у кузов навзнак, перелічивши спиною всі держаки сап. Пощастило, що тільки держаки. Не став клясти шофера за те, що рвонув, не попередивши: він, очевидно, поспішав, і це вже добре. Але дідько забрав би того господаря, який не подбав про елементарне обладнання автотранспор- виділеного не для перевезення телеграфних стовпів чи подрібненої зеленої маси!.. Ми не претендували на те, щоб на кузові художник вималював, як це прийнято, горде слово «Люди». Не треба реклами. Однак покласти дошки (стругані!) поперек і закріпити так, щоб не злітали на старті, хіба це надмірна розкіш? Дощок бракувало і поздовж. У днищі кузова світилися такі дірки, що пасажири могли з цікавістю спостерігати, як крутиться карданний вал, і кожен мав можливість встромити ногу і спробувати при- гальмувати заднє колесо машини. До речі, того ж дня інший радгоспний водій змушений був везти людей самоскидом. Натрапив у полі на автоінспектора і позбувся тридцяти карбованців. Нашому пощастило. Здавна існує метод, за яким наперед можна визначити, чи буде з шефа користь. Посадіть його за стіл і дайте велику ложку: хто добре їсть той високопродуктивно працюватиме. На жаль, те меню, яке чекало нас на кухні польового стану, нездатне було об'єктивно визначити наш трудовий потенціал. Стара…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"