Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №23 Сторінка 3

(Коротко кажучи)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1986 / № 23 / Сторінка № 3
Перець 1986 №23 Сторінка 3 - Коротко кажучи. V ГчПНФ лПМ І у V Парадний під'їзд Театр починається з вішалки... Це знають усі. Навіть ті, хто в театрі ніколи не був і, мабуть, не буде. Г ще знають усі, то вішалка в театрі у повному порядку, а в театральному вестибюлі затишно й привітно. А з чого починається наше житло? Наша квартира? Переважна більшість людей вважає, що квартира починається з передпокою. А то й тісного коридорчика, де ми (й наші гості) знімаємо верхній одяг, роззуваємось і чепури мося перед тим, як у капцях, а то й просто у шкарпетках, боячись ступити на лакований паркет чи струсити бодай порошинку на м’який килим, заходимо в саму квартиру. Категорично застерігаємо: це зовсім не так? Бо наше житло починається не з передпокою, а з під’їзду, який називається ще й парадним, і не пройшовши якого, не потрапиш до квартири. Про парадні під’їзди розповідають захоплюючі легенди. Уявляєте, десь там, у якійсь країні (чи то за морями, чи то за горами), у якихось людей у під'їздах квіти вирощують! Десь там... у під’їздах куточки живої природи, з рибками в акваріумах, з пташками у клітках. Десь там... килимочки на сходах, акварельки на стінах. А щоб хто недопалок кинув? А щоб хто стілець поламаний в сміттєпровід запхав? А щоб хто стіну подряпав чи на сходах голову свинячу рубав на холодець! Боже борони? Порядок? Сяє все! Блищить! Можливо, можливо, що десь там... Хоч віриться не дуже. Бо в нас поки що не так. Не по-їхньому. В нас, слава богу, ще по-нашому. Традиційно. На сьогодні, на завтра і, як кажуть, на перспективу. Заселяємо новий будинок красень. Як завжди, штурмом! Заселяємо, обживаємо. Так, щоб усім було видно. І найперше на новенькому блискучо му пластику в ліфті з’являється до болю всім знайоме слівце «дурень». Не написане вирізане. Щоб не на один день, а доки й того ліфта. А ми читаємо, криво посміхаємось, але мовчимо. Бо в кожного промайне: «А чи не наш це шибайголова утнув?» Далі милі чада, користуючись ніжним нейтралітетом батьків, ретельно зішкрябують із бляшаних табличок усі інформаційні дані, часом залишаючи на них лише літери, з яких можна скласти якесь паскудне слівце; виламують переговорні прилади, вмонтовані на випадок якоїсь аварії; ще пізніше «з м’ясом» виривають решітки вентиляції. В усі наявні щіли ни потім затикаються обгортки з цуке рок, використані тролейбусні квитки, недопалки та інший непотріб. Ну, а ми? Ми продовжуємо спостерігати це варварство, втішаючи себе Коли, ж, нарешті, книга скарг побачить світ? О ф Плив за течією і завжди виходив сухим 2 у з води. од О. X Ф Ніколи не робив помилок: всі справи О доручав заступникам. X X Олег СЕЇН. м. Київ. тим, що воно справа рук нашої надійної зміни. Дорослі на таке не здатні. Вони вже переросли сверблячку зловредноеті. У кого з них підніметься рука, аби вирізати огидне слово чи відірвати ручку від дверей сусіда? Інша справа кинути недопалок, виси пати на сходах соняшникове лушпин ня, внести на черевиках півпуда багнюки... Не довго милуватимуть наш зір і стіни в під'їздах. За якийсь час вони аж зарясніють неоковирними формулами кохання типу «Коля 4- Оля любов». Свої інтимні зізнання юна парость теж не пише, а видовбує у штукатурці аж до цегли чи бетону. Поруч із цим одноманітним інтимом невдовзі з’являється дещо значно гірше: хамські написи з хуліганського жаргону, авторів яких так ніколи й не вдається схопити за руки. Особливо незатишно почуваєш себе, коли поруч з тобою піднімається сходами гість із села чи хтось інший, теж мало обізнаний з епістолярними традиціями міського парадного під'їзду. Ми згадували про парадні під'їзди «там». Де квіти, доріжки, співочі пташки. Нам не до квітів і не до пташок. У нас своя живність: коти й собаки. Це…
 Коротко кажучи

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"