Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №23 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
Перець 1986 №23 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Відкритий лист начальникові управління «Укрхл№опроми Міністерства хлібопродуктів УРСР М. Т. БОГДАНУ та начальникові управління хлібопекарської промисловості Укоопспілки І. А. БАЖАЮ вітаннячко, шановні Михайле Трохимови-Андрійовичу! де я найбільше полюбляю прогулюватися перепочинку між різними сатирично-клопотами? Метрів за триста від як мовиться, штаб-квартири, на розі двох вулиць. походжу трохи туди-сюди, а потім повертаюся з такою виробничою наснагою, що, гори перевернув би. От яке це стимулююче місце. А чому ж секрет тієї стимуляції? А в тому, що там знаходиться дослідний хлібозавод, і з нього довкола розносяться такі пахощі, З якими, на моє глибоке переконання, ніщо у світі зрівнятися не може. Намгустіший запах борщу, заправленого товченим салом із часником, найподразливіший дух відбивної, яка шкварчить на сковорідці, найтонший аромат липового чи гречаного меду усе видасться слабеньким і другорядним порівняно з пахощами свіжоспеченого хліба. А його смак! З чим він може зрівнятися?! Та ні з чим, бо... А втім, шановні Михайле Трохимовичу та Іване Андрійовичу, для чого це я Вам розказую? Ви ж фахівці у хлібопекарській справі й, либонь, можете розповісти значно більше і, безумовно ж, кваліфіковані ше. І про хліб, так би мовити, взагалі, і про хліб зокрема про наш український хліб, який ще хтозна-коли зажив слави найсмачнішого в світі, і, само собою, про те, як цей хліб, який «усьому голова», треба шанувати і берегти. Але от питання: чи однаково шанують і бережуть хліб на підпорядкованих Вам підприємствах? Питання, між іншим, аж ніяк не риторичне. І ось чому. Коли ми говоримо про те, що нерідко у бачках для сміття можна виявити чимало шматків, окрайців, а то й цілих буханок хліба, то найчастіше лаємо за таке, вибачайте на слові, свинство окремих, так би мовити, пересичених громадян, які буквально казяться з жиру і не можуть чи не хочуть реально визначити свої потреби. Нічого не скажеш: є й такі пересичені люди, є й таке от свинське ставлення до хліба, проти чого активно виступає наша непримиренна до подібних неподобств громадськість. Однак не тільки і не стільки «сказ» од жиру штовхає людей із хлібом у руках до отих самих бачків. Дуже часто штовхає, шановні Михайле Трохимовичу та Іване Андрійовичу, неймовірно низька якість хліба, який випікають у системі «Укрхлібопрому» та Укоопспілки. «Оглядаючи хліб, я виявила, що він спучився, має жахливий запах, а м'якушка, коли її натиснути, перетворюється на тісто». Це пише мені киянка Д. Камінська, яка купила буханець арнаутки 12-го Київського хлібозаводу і якій представник цього заводу туманно пояснив, що, мовляв, нічого страшного: просто їй трапився хліб із «картопляною хворобою». Детальніших пояснень Д. Камінська не отримала. А от який лист прислала мені Докія Антонівна Врадій із села Тишківки Добровеличківського району Кіровоградської області: «Щодня ми читаємо пресу і слухаємо радіопередачі із закликами берегти хліб. Це справді святиня. 1 особливо важливо, щоб це розуміла молодь. Ми з чоловіком пережили війну, отож дуже добре знаємо, як берегти хліб... А що ж виходить на ділі? У Добровеличківці хліб печуть неякісний. От візьмеш буханку за 24 копійки, а їсти неможливо: не хліб, а якийсь зліпок, і там ще й може бути запечене що завгодно. Подивишся на нього та й викинеш...» е, Михайле Трохимовичу та Іване Андрійови-й Викинеш»! І це лише дещиця з моєї » незадовільну* якість хліба. Пишуть люди зі о району Черкаської області, з рай-іки на МиколаГвщині, з Павлограда на вщині, пишуть, як-це не прикро, майже Прммміт бластей республіки. Ще м нвдсилають зразки хліба, які не викличуть апетиту навіть у хирлявих звитяжців, котрі подовжують собі життя за допомогою лікувального голодування. Надсилають і най дивовижніші предмети, які чомусь полюбляють запихати у хліб Ваші пекарі. Одним із них металевою шайбою можете помилуватися на фото. Із тих шайб, гвинтів, болтів, трибків, зубців і маховиків, видобутих покупцями з хліба, я вже міг би зібрати який-небудь пекарський агрегат і приступити до випуску власного хліба. Але загалом тут не до жартів, шановні керівники хлібопекарської промисловості. Не до жартів бо лише за першу половину 1986 року республіканська Держторгінспекція забракувала майже триста тонн хлібобулочних виробів. Триста тисяч кілограмів! При цьому питома вага браку порівняно з тим же періодом минулого року фактично не зменшилась. Як і раніше, глевким потоком пливуть до магазинних прилавків деформовані, непропечені буханці до того ж частенько з цілком несподіваними сторонніми вкладеннями. Не…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"