Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №14 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1986 / № 14 / Сторінка № 5
Перець 1986 №14 Сторінка 5. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Та не звертай уваги, то державне тягнуть! Караул! Нашу хату обікрали!!! ДАЛИ ПЕРЦЮ! Є люди, котрим вічно на щось не вистачає часу. До таких людей належав і голова правління Корецької райспо живспілки П. С. Калязін. А не вистачало йому часу саме на те, щоб навести належний порядок на підприємствах торгівлі, оновити асортимент товарів, посилити контроль за роботою матеріально-відпові дальних працівників. Зате пайовики Корецької райспоживспілки все ж таки знайшли час, щоб про цей факт повідомити Перцеві. Редакція попросила перевірити лист пайовиків Ровенсь-ку облспоживспілку. Як повідомив заступник голови Ті правління І. Г. Романський, П. С. Калязіну справді не вистачало часу, щоб поліпшити роботу підпорядкованої йому організації. Тому з посади голови правління Корецької райспоживспілки його звільнено. НО ИНИ З ПИТАНЬ ТЯГАНИНИ Дитячі звички Вреднючі бувають хлопці. Ото побачив у когось цікаву річ і: Дай поносити! І тільки ви свою цяцьку й бачили. Заносить! Або ще: Давай мінятися. Я тобі бузинову пукалку, а ти мені крем’яхів. То крем'яхи він у вас, не сумнівайтеся, видурить. Що ж стосується обіцяної пукалки, то бачили ви її, немов власну потилицю! А потім маленький Толя виростає у великого Анатолія Івановича, вивчається на інженера, очолює Криворізьке ремонтно-будівельне управління по газифікації і укладає договір з колгоспом імені XXII партз'їзду отим, що в П'яти-хатському районі на Дніпропетровщині. І в тому договорі від імені свого РБУ присягається передані йому колгоспом труби 700 погонних метрів заізолювати і укласти на території того ж таки колгоспу. Щоб голубе паливо весело бігло по них прямісінько в газові плити сільських трудівників, полегшуючи їм побутові умови. Усе ясно, як усмішка немовляти. Але річ у тім, що в Анатолія Івановича Філатова (таке повне ім'я нашого героя) змалку закладена любов до речей. Незалежно від того, свої вони чи чужі. І ото вже коли яка-небудь річ один раз у його руках побуває, ну, хоч ти вмри, а випустити жаль! Воно, звичайно, виховання і все таке інше... З дитячими звичками, думаєш сам собі, назавжди покінче-но. Але нема-нема та й вискочить із темних глибин підсвідомості оте саме... Недоросле, дрібненько-власницьке. І хоч алла кричи! І що вже тільки не робило колгоспне керівництво: і просило, й…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"