Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №24 Сторінка 13

(Друже Перче, Наш вернісаж)
Перець 1986 №24 Сторінка 13 - Друже Перче, Наш вернісаж. Якщо ти непомітно заглянеш, до кабінету директора Збаразької музичної школи А. Г. Ткаченка і почуєш з його уст не звичні для подібного закладу музичні терміни різні там «форте», «піаніссімо», «анданте», а щось на зразок «від чотирьохсот шіст десяти семи відняти сто сорок буде...» не подумай, що сплутав адресу і потрапив у загальноосвітню школу з математичним ухилом. Зай матися далекими від музики математичними вправами змусили директора обставини. У 1984 році Збаразька ремонтно будівельна дільниця облкомунгоспу взялася довести до пуття приміщення колишньої поліклініки, передане під музичну школу. Для повного ажуру бракувало паркету. Директор школи роздобув 14 кубометрів дубової паркетної фрези, передав її рембуддільни-ці, а та переправила фрезу по своїх відомчих каналах в облрембудтрест, щоб з неї виготовили паркет. Паркет виготовили. Проте третину його забрали, мотивуючи це тим, що, мовляв, за інструкцією із сторонніх організацій ЗО процентів готової продукції вираховується за роботу. Але питається, з якого це часу рембуддільниця стала для свого ж тресту сторонньою організацією? Відповісти на це запитання ніхто не хоче. Повертати паркет також. А його якраз не вистачає, щоб закінчити концертний зал. От і клацає директор музичної школи на рахівниці, підраховує, пише листи в облкомунгосп. А звідти ні з губи пари, ні з носа вітру. Отакий виходить концерт. Тернопільська область. с. сиско. Вибачай за наївне запитання: де знаходиться Київський залізничний вокзал? Таки в Києві? Гм... Ну, а все таки, як воно буває на практиці? От повертаєшся ти з відрядження, про відниця оголошує кінцеву станцію: «Київ-Пасажирський», ти виходиш з вагону і опиняєшся... в Броварах... Га? Що, не буває такого? Щасливі ви люди, кияни... А от нам доводиться тюпати до свого села по шпалах від електрички аж сім кілометрів. Хоч і називається та зупинка Т рипілля-Дніпровське, проте зробили її чомусь не в самому Трипіллі, а... на околиці міста Українки. І скільки разів ми не звертали увагу залізничників на цей чудер нацький факт, вони й вухом не ведуть. У вас,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"