Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №24 Сторінка 3

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1986 / № 24 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1986 №24 Сторінка 3 - Гуморески. Голова тріщить. І розривається. Мізки висихають. Перебудова. Всі кажуть: «Треба!» Ніхто не каже як? По-старому не можна. По-новому не вміємо. Колись було просто. Спустили циркуляр і ти перебудувався. Згідно з таким-то параграфом. Згідно з таким-то пунктом. Недотягнув підштовхнули. Перетягнув зупинили. Тепер кажуть: Вам карти в руки... А навіщо мені ті карти? Я ніколи їх у руках не тримав. Я знав, що туз вгорі, а шістка внизу. Слухайся туза і крий шістку. До речі, ні туза, ні шістки я в очі і не бачив. Від туза інструкція. До шістки наказ. Інструкції приймала Зюня, накази готував Федя. А підписував Шпунтик. Мій заступник. Прізвище під наказом стояло моє. Він тільки рисочку доставляв. Виходило, ніби я є. І ніби мене нема. Тепер ініціатива знизу. Телефоную своєму безпосередньому. Питаю делікатно: Яка ініціатива потрібна? Думайте! Маєте голову... Крім голови, я маю ще й шию. Не хочу, щоб її милили. Та й практика. Спочатку спитай, що треба. А тоді вже думай. І обов'язково узгодь. Узгодив відповідальність трохи перекинув на чиюсь спину. Або й зовсім зі своєї зіпхнув... Викликаю низи: Що з ініціативою? Якою? Усякою. Маєте голови, думайте... ПИТАННЯ РУБА! Так воно ж незвично, чухає потилицю один. Розучилися. Завжди за ініціативу били.. А тепер б'ють, що її нема... Може буде якась інструкція... Інструкція! Маючи інструкцію, і дурень зможе бути розумним. І грішний праведним... Господи уявний! Пережитку всемогутній! Та невже ж це більше не буде інструкцій, положень, циркулярів, правил, вказівок, узгоджень? Як же тоді працювати? Як керувати?.. За отим, здається, непомітним папірцем почуваєшся, як за китайською стіною. Хтось до тебе з претензією: У вас совість є? А ти йому під ніс положення. Хтось тобі наступає на горло: Знайдіть можливості... А ти йому під ніс правила. Мовляв, не маю права порушувати. Хтось тобі б'є на людяність, а ти його збиваєш з ніг вказівками зверху... І пливеш далі своїм службовим руслом Спокійно. Впевнено. Між двома надійними берегами. Високим, крутим. І низеньким, пологим. Високий час від часу лизнеш. На низенький вихлюпнешся. Сонечко гріє. Пташка цвірінькає. Верба схилилася. Русалка плюхнулася. І тобі на душі мило. На серці солодко. Голова у тебе спокійна і легка. Думати не треба... Бо ти обставлений, як частоколом, інструкціями, циркулярами, правилами. Ти за ними почуваєшся, як за протитанковими надовбами... А як, бува, на цьому тихоплинні вже щось у голові й зажевріє узгодив з безпосереднім. Той із своїм безпосереднім. А той ще зі своїм. І ти знову, як стовп, підпертий звідусіль. Ні вітру не боїшся, ні бурі... Тепер кажуть: «Маєте голови, думайте...» Придумати щось то ще можна. Але хто буде відповідати? Євген ДУДАР. ГУМОРЕСКА Новорічне свято я люблю! Прикрашена пухнаста ялинка, м'який аромат глиці. Посеред кімнати святковий стіл із жаринами запалених свічок. І всі навколо тебе урочисті, помолоділі. Але мова не…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"