ГУМОР І САТИРА

Перець 1986 №16 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1986 / № 16 / Сторінка № 3

Перець 1986 №16 Сторінка 3. Мал. Р. САХАЛТУЄВА А я ж вас попереджала, Степане Трохимовичу, це не людина: на нього кричати не можна... В ініціаторах я років п'ятнадцять ходив. Ходив, ходив, а тоді втомився ходити і присів. А пам'ятаю, як сьогодні, свої перші дні. Це ті, коли я став на стезю самостійного життя. Як ошпарений бігав. Весь час метушився. Все хотів проявити ініціативу. Висунутися. Показатися. Повірите: спати ночами не міг про роботу думав. Як би її поліпшити. Що б таке винайти, що б прискорити... Словом, молодий був, буйний. Весь, як молоде вино, бродив і грав. Дурості чимало в голові крутилося, полови. Але серед того усього й зерна заявлялися. Мріяв: хтось підхопить, хтось посіє, щось проросте! Не повірите, лягав спати, а про ініціативу думав, про якийсь незвичайний пристрій, винахід. А як придумав, то на роботу на годину раніше мчав. Як кохану, чекав свого керівника. Так уже кортіло ідеєю поділитися, планами, майбутнім винаходом. Розповісти про його економічний ефект, про зекономлені кошти. Та й чого гріха таїти знав, що я й премію матиму, шану, Дошку пошани. Молодий же був, кучерявий. Неодружений. Такому тільки на фото й красуватися. Сидів за тим проектом, як на шпильках. До кожного кроку прислухався. Вихором у двері влітав. Не давав Антону Петровичу й роздягнутися! Такий божевільний був! Такий буйний! Тільки я через поріг, а він: Ти що, Слинько, знову з дуба зірвався? Та я, кажу, таке придумав... Таке... Ви як познайомитесь, за голову візьметесь. Який економічний ефект! Він і справді за голову брався, викладав зачіску «пиріжком», а тоді повертався обличчям до мене і спокійно-спокійно: Коли ти ще пішки, голубе, під стіл ходив, то вже тоді перед мною отой твій проект на столі лежав... Мені оті слова як з бочки вода на голову. Та ще й з льодом! Охолонь, заспокоює мене Антон Петрович, укуси кілька разів себе за лікоть, а тоді... Але в мене ж ідея!.. В мене... Любий МІЙ, коли я був у твоєму ВІЦІ, в мене тих ідей було стільки, що ними можна було греблю гатити... Але ідеями греблі не гатять! Запам ятай це. Я скручував свій проект у трубочку і з кабінету. Мабуть мислю собі, невчасно прийшов Не дав ІНІЦІАТОР людині навіть роздягтися. А може, дружина чоловіка вилаяла?! Може, чоловік на ліву ногу встав, а я тут зі своїми... ідеями. Хто його зна: керівник теж людина. Підберу слушний момент. Дізнаюсь, коли кращий настрій буде і... тоді вже у двері. Ідея є! зустрічаю його якось усміхненого у коридорі. Ідея!.. Він аж зупинився. А, це ти, Слинько! Ідея, кажеш. Виносив? Виносив! Упевнений? Упевнений! А я от не дуже. Раджу ще її трохи поносити!…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"