Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №06 Сторінка 11

(Вітаємо ювілярів, Усмішки, Гуморески)
Журнал Перець 1986 №06 Сторінка 11 - Вітаємо ювілярів, Усмішки, Гуморески. Вітаємо ювіляра! РУШІЙНА СИЛА Двічі Героя Радянського Союзу, легендарного партизанського вожака Олексія Федоровича ФЕДОРОВА з його 85-літтям. ПРИГАДАВ МІКРОУСМІШКА Викликав шеф. Тут ось подзвонили з нашого клубу до самодіяльності кличуть, на репетицію... Валентина Іванівна на хор ходити не зможе: в неї маленька дитина. Сидора Євменови ча ревматизм діймає, йому не до співів. Кирило Васильович не те що співати говорити по-людському не вміє. Кожне слово ковтає, наче в нього ангіна... А в тебе, Саченко, голосок, як дзвіночок. Кому, як не тобі, за всіх нас виспівувати в хорі... Жартуєте, Максиме Захаровичу... Звідки той голос у мене? Споконвіку його не було. У своєму житті я навіть не пробував ніколи Дружній шарж А. АРУТЮНЯНЦА співати, починаю помалу викручуватись. Ой, не кажи цього, Саченко, ой, не кажи!.. Максим Захарович враз посміхнувся. А пригадуєш, як минулого тижня ми були в Черпака на іменинах. Ти тоді як завів «Ой ти, хмелю!» стіни від твого співу дрижали... «І це ж треба було тоді так хильнути», почухав я рукою потилицю. І, важко зітхнувши, поплентався до клубу. На репетицію хору. Володимир КЛЕНЦ. м. Київ. Сів я оце і засумнівався. Чи варто піднімати травмуючий бич сатири? Чи не варто? Бо, з одного боку, заходів ужито, і тепер викривати зло ніби немає потреби. А з іншого скільки ж можна вживати? І чи не доведеться це робити ще раз? А потім іще?.. З одного боку, ніби не дуже пристойно перелічувати чужі гроші. А з іншого мимоволі замислюєшся: чого людині не вистачає? Хата згоріла? Хліб градом вибило? Немає на що утримувати сім’ю?.. ...Якось так вийшло, що хірург Полтавської міської лікарні № 4 (вона ж на півставки завідуюча відділенням) Г. В. Мак-симук на додаток до всіх клопотів по відновленню здоров'я недужих і калічних, що товпилися в приймальнях, спроворила в робочий час вести практичні заняття зі студентами медично-стоматологічного інституту. Відомо: світ не без добрих людей. Поінформований за їхньою допомогою міськфінвідділ нагадав відповідальним працівникам лікарні й Г. В. Максимук про діюче трудове законодавство, а особливо про ті його пункти, що стосуються сумісництва. Незаконно одержану платню хі-рург-багатоверстатник повернула в касу лікарні. Отже, заходів ужито... Але це була не остання платня, одержана незаконно. Ще під час виснажливого сумісництва (ставка хірурга плюс півставки завідуючої відділенням плюс платня ведучої студентської практики) завдяки клопотам Ганни Василівни на півставки медсестри травматологічного кабінету лікарні було зараховано її доньку, у звичайному житті студентку 5-го курсу медично-стоматологічного інституту. З погляду на актуальність трудового виховання це було б навіть похвально. Якби донька працювала. Але ж дитя в першу чергу повинно вчитися. Всі знають, який напружений п'ятий курс. Дівчина на роботі практично не бувала, а лікарняні листи їй виписувала знову ж таки Ганна Василівна мама. Уявляєте, яке титанічне сумісництво? Але саме від такого сумісництва категорично застерігає трудове законодавство. І в цьому випадку знову втрутився міськфінвідділ. Не зароблені дочкою гроші було повернуто в касу, а Ганна Василівна трішки розвантажилась, щоб приділити більше уваги хворим, які подовгу нянькали свої болячки перед дверима хірургічних кабінетів. Таким чином, заходів ужито ще раз... Цей факт заворожує. Чи не марно стараюся, описуючи справи щойно минулих днів? Законність відновлено, діяльність хірурга повернуто в нормальне професійне русло... Але спокою не дає тривожна думка: а далі ж як? Невже…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"