Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1986 №17 Сторінка 8

(Перченя)
Журнал Перець 1986 №17 Сторінка 8 - Перченя. ПДОіЄНЯ Мал. А. ВАСИЛЕНКА СУСІДИ КАЗКА Надвечір, після роботи, повернувся Осел до свого хліва. Опустив голову в ясла, хрумкає сіно. Раптом чує: в кутку щось заворушилось. Дивиться з невеличкого ящичка висовується їжак. Здрастуйте! привітався він. Здоров! озвався Осел. Чого ти тут? Я оселився осьде, показав їжак на ящичок. Хочу тут жити. І хочу з вами дружити. Осел підняв голову й витріщив на їжака очі. А тоді як зареве: І-га! І-га! Ой, насмішив! Він дружити зі мною хоче... Чого ви смієтесь? здивувався їжак. Мене тато з мамою завжди так учили, що де не будеш жити, треба з сусідами дружити. Це, мовляв, буде на користь і тобі, і їм. Ой, насмішив же ти мене! продовжує реготати Осел. Та ти подивись на себе. З ким же мені дружити? З отаким малим та миршавеньким? Та на тобі ж шерсть не така, як треба. Голки якісь. Ну то й що? Вони мені подобаються і скрізь допомагають. Фр-р-р! фиркнув Осел. Іди собі. Не псуй апетиту. Ображений їжак повернувся і подався до своєї хатки. Осел похрумкав ще трохи, потім опустився на підстилку й захропів. А їжак ще довго не міг заснути. Прикро було на душі. Тому й сон не йшов до нього. А коли опівночі став уже куняти, почув якийсь шурхіт. Визирнув із ящичка: мимо нього повзе гадюка. І просто до Осла. От-от устромить отруйне жало. їжак миттю вилетів з ящичка і уп'явся зубами у шию гадюки. Вона шипіла, вигиналася, але згодом знесиліла, обм'якла... Вранці прокинувся Осел, розплющив очі та як підскочить з переляку. Що…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"