ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №21 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1987 / № 21 / Сторінка № 5

Перець 1987 №21 Сторінка 5. підрозділів, а найавторитетніші люди, яких обирали прямим голосуванням. Ради були наділені солідними повноваженнями: визначати, хто і як попрацював і л центнери, проценти і селянську душу І скільки йому треба заплатити. Це вже тепер ми знаємо, що подібне називається визначенням коефіцієнта трудової участі. А тоді подібний потяг до демократії конфлікти юридичного оплату за порушення викликав численні плану: ті, кому зменшували трудової дисципліни, не-скаржилися, а перевіряючі не знаходили в юридичних ПІСЛЯ ВІДВІДИН І одного колгоспу сумлінність, ясна річ, ставали на їхній бік, бо довідниках такої інституції, як рада села чи рада ферми, і визнавали думку цих рад неправомірною. Це вже тепер видно, що голова правильно зробив, довіривши зміцнення дисципліни серед колгоспників самим колгоспникам. А тоді подібне було незвичайним, а все незвичайне дуже кортіло заборонити. Інші ще дискутували, потрібен бригадний підряд чи не потрібен, і прикидали, з якого боку до нього підступитися, а в колгоспі імені Леніна його вже запровадили у всіх виробничих підрозділах, причому при підведенні підсумків враховувалися не гектари і проценти виробітку, а кінцевий результат, себто те, Признайтесь чесно: прочитавши заголовок, ви спіткнулися на останніх двох словах, а згадка про гектари, проценти, центнери в одне вухо влетіла, а в друге тут же вилетіла. І не дивно. Бо якось воно так повелося, що за проблемами механізації, хімізації, меліорації, інтенсифікації та інших аг-ро-«ацій», покликаних допомогти нашій вітчизняній корові догнати корову зі штату Айова, ніколи було в ту душу заглянути. Вважалося, що на оні глобаль- них зусиль те, що в селянській душі діялося, на кінцевий результат вплинути не могло. Усе начебто правильно рекомендувалося і робилося. Та минали роки, і ставало ясно: на столі трудящих калорій більшало, але не настільки, як хотілося. До того ж, обходилися ці калорії усе дорожче й дорожче, а замість очікуваного дружного натовпу колгоспів-мільйонерів на фінішній прямій марафонського забігу до достатку маємо розтягнуту на всю дистанцію вервечку учасників марафону з купкою лідерів попереду і набагато численнішою групою невдах, обтяжених боргами і низькою рентабельністю. Колгосп імені Леніна Чорнобаївського району в цьому марафоні задніх не пасе. На рахунку колгоспу три мільйони карбованців. Здавалось би, при такому фінансовому благополуччі обличчя голови колгоспу Олексія Андрійовича Мироненка, КОЛИ ВІН ділиться досвідом, мусило б сяяти світлою радістю. Але не сяє. Навпаки, озираючись на пройдену дистанцію, Олексій Андрійович глибоко зітхає. Бо синців за тридцять років головування Мап. А. БОРДУНІСА ВЕТЕРАНІВ. Великої Вітчизняну війни у нього не менше, ніж лаврів. Лаври діставалися йому за гектари, центнери і проценти, а синці за глибоке знання селянської душі і тверді наміри цими знаннями керуватися. Ці наміри аж ніяк не вписувалися у не менш тверду переконаність начальства, що з вікна районної чи трохи вищої установи набагато видніше, де і що треба сіяти, чи потрібна колгоспникові корова, а бажання мати міцне домашнє господарство розцінювалося мало як не сповзання до куркульської психології. У запалі чиновницького завзяття колгоспи реорганізовували і перереорганізовували. Укрупнювали і розукрупнювали. Спеціалізували і навпаки. Коронували «королеву полів», нівечачи сівозміни і тавруючи прибічників трав і корів доганами та оргвисновками. Пашіли жаром колгоспні телефони, по яких не встигали приймати телефонограми з детальними вказівками що, де, коли і як робити тим, кого на солідних нарадах величали господарями землі. І ось у цей період молодий голова відважився на зухвалий крок: замінив трудодні гарантованою грошовою оплатою. Без вказівки, без погодження з інстанціями. Звичайно, інстанції цього не пробачили. Як не вибачилися і згодом, коли виявилося, що Мироненко був…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"